Пам'ятник Тарасу Шевченку у Львові

Величний пам’ятник українському генію, славнозвісному поетові – Тарасу Шевченку височіє в центрі Львова, як своєрідний символ відродження української свідомості та духовної культури знедоленого народу.

Історією свого встановлення, пам’ятник уособлює і важку долю самого поета. Ідея виготовлення пам’ятника виникла майже зразу-ж після смерті генія, та незважаючи на нестримне бажання народу, і тодішня окупаційна влада і пізніші режими строго забороняли його спорудження, розуміючи яку вагому роль відігравав Кобзар у свідомості місцевого населення.

Заклик до дій львів’янам прозвучав 9 березня 1989 р. у вірші “Пам’ятник” поета Б. Стельмаха: “Насипаймо нещадно квітучу могилу, в тому місці, де хочемо мати його. І ніхто не згребе нашу волю і силу, і доб’ємось, доб’ємось, доб’ємось свого”. Проте, лише після здобуття незалежності, у 1992 році, львів’яни отримали можливість встановити його у обраному місці, щоби віддавати щоденну шану прославленому співцеві багатостраждальної України.

Пам’ятник являє собою фігуру поета в повний зріст, а збоку піднімається 12-ти метрова стела української незалежності з рельєфами пам’ятних сторінок української історії. Фігуру поета було виготовлено не у Львові, не в Україні, та навіть не в Європі…, а в далекій Аргентині, звідки її переправляли складним шляхом, спершу морем потім, суходолом до Львова. Архітектори: Ю. Диба та Ю. Хромей, скульптори: В. та А. Сухорські.

З того часу площа перед пам’ятником, стала місцем виявлення справжнього духу свободи нашого народу, де організовуються та проходять найрізноманітніші мітинги та концертні святкові програми.

Львів - Пам'ятник Тарасу Шевченку у Львові

Пам'ятник видатному українському поету, художнику та громадському діячу Тарасу Шевченку розташований в самому центрі міста, на головній вулиці Львова — Проспекті Свободи.

Висота фігури Т. Шевченка - 4,5 метри. З правої сторони від постаті поета розташована “Хвиля національного відродження” — дванадцятиметрова бронзова плита з фігурними рельєфами.

Пам'ятник Тарасу Шевченку був зведений у 1992 році по проекту молодих скульпторів братів Сухорських. Відкриття пам'ятника відбулось 24 серпня 1992 року на річницю Незалежності України.

Остаточно роботи над пам'ятником були завершені у 1996 році, коли через чотири роки у той самий день був відкритий ще один елемент пам'ятника - “Хвиля національного відродження”, який із самим пам'ятником об'єднані в один архітектурний ансамбль.

Сьогодні площа біля пам'ятника Шевченка є одним з найулюбленіших місць для зустрічей та проводження вільного часу серед львівської молоді.

Адреса: проспект Свободи.

Екскурсії по Львову. Відкрий Львів для себе!

Пам’ятник Тарасу Шевченку

Ця площа кардинально змінила свій вигляд у 1992 році. Саме тут 24 серпня відбулася подія, на яку чекало кілька поколінь львів’ян. Тут було відкрито пам’ятник Т. Шевченку.

Довгим і важким був шлях поета до Львова. Ще сто років тому, за часів Австро-Угорщини, громадськість міста зробила першу спробу спорудити пам’ятник генієві українського народу, але міська влада не дала на це дозволу. В свою чергу радянська влада визнавала Шевченка як геніального поета, але намагалася представляти його тільки як борця за права знедоленої бідноти, замовчуючи роль Шевченка, як духовного лідера української нації.

Але ідею, яка зародилася в народі, неможливо було знищити. В кінці 80-х років XX ст. розпочався новий збір грошей на пам’ятник Кобзарю. Під тиском громадськості уряд УРСР у 1987 році прийняв постанову про встановлення пам’ятника Шевченку у Львові. Міська влада спочатку не погоджувалася на реконструкцію площі і встановлення пам’ятника на центральному проспекті, але пристрасне слово львівського поета Богдана Стельмаха, який закликав приносити квіти на це місце, остаточно утвердило вибір місця для монументу.

Заклик поета було підхоплено. Щодня приходили до обраного місця львів’яни – старі і малі, школярі і студенти, весільні пари і насипали велику гору квітів. Це була своєрідна маніфестація, яку вже неможливо було зігнорувати, адже рішення прийняв сам народ.

В організованому конкурсі переміг проект скульпторів Володимира та Андрія Сухорських. Хоч зібраних грошей бракувало, але на допомогу прийшли українці з діаспори. Василь Іваницький організував збір коштів та виготовлення фігури поета в Аргентині. Відлита скульптура була доставлена кораблем до Гамбурга, а звідти перевезена до Львова.

Пам’ятник був освячений владиками Православної, Греко-католицької, Вірменської та Римо-католицької церков. Урочисте відкриття відбулося у першу річницю незалежності України.

Зліва від фігури поета піднімається вгору так звана «Хвиля українського відродження». Це 12 #8211 метрова стела з фігурними рельєфами, які символічно зображують історію України від часів Київської Русі до початку XX ст. на стороні, що перед нами, та історію України XX ст. #8211 на зворотній стороні. Цю частину пам’ятника відкрили трьома роками пізніше.

Перед собою ви бачите фігури не тільки реальних історичних особистостей, але і героїв творів Тараса Григоровича Шевченка: внизу посередині сліпий кобзар Перебендя і хлопчина поводир перед ним, справа від кобзаря міцно притискає до себе дитину героїня поеми «Катерина», а зліва страшна сцена страти колесуванням козака з поеми «Гайдамаки».

Якщо ви подивитеся вище, зліва є зображені традиційні завойовники України в різні часи: турецький султан з кривою шаблею, польський король в короні з буллою в руках, російський царський офіцер і католицький монах. Справа #8211 захисники українського народу: сцена посвяти в козаки, де молодому воїну передається козацька шабля, а мати благословляє його іконою, вище молода дівчина прощається з козаком, який відправляється на Січ.

Посередині велична фігура на коні з гетьманською булавою в руках належить видатному гетьману України, Петру Сагайдачному, який був родом із Львівщини. Сагайдачний закликає на бій за незалежність України як козаків (зліва), які ведуть запеклий бій з турецькими військами, так і діячів держави, церкви та культури, скульптурні портрети яких охоплюють фігуру Оранти. Серед них ми пізнаємо гетьмана Мазепу з прапором в руках, Богдана Хмельницького з булавою, православного священика, княгиню Ольгу, Ярослава Мудрого, Володимира Великого – хрестителя України, Роксолану та державних діячів та полководців. Справа #8211 фігури філософа Сковороди, з книгою в руках, письменників Шашкевича, Головацького, Котляревського, а за ними цілий ряд культурних діячів українського народу, тих хто зберігав українську мову та примножував досягнення українського мистецтва, літератури, філософської думки.

Дуже символічно те, що над всією цією історичною ходою піднімається фігура Матері Божої Оранти, яка благословляє всіх, хто приходить на цю площу вклонитися генієві українського народу Тарасу Шевченку та замислитися над тим, який важкий шлях пройшла Україна до своєї незалежності. Прозорий німб над її головою, немов виростає з крил янголів з трубами, а про світлу надію у благословенне майбутнє України нагадують чисельні голівки янголів, які дивляться з неба на нас і на всіх, хто зображений на цій хвилі.

Тепер давайте розглянемо зворотну сторону стели. Справа, внизу ви можете побачити жорно, на якому розміщені дати, що стали найтрагічнішими в історії України XX ст. (1918-1922 рр. – спроба створити незалежну Українську державу та Громадянська війна 1932-1933 – Голодомор 1941-1945 #8211 Друга світова війна 1986 – Чорнобильська трагедія).

Страшна тріщина немов відриває великий шмат народу від суцільної хвилі української історії та майбутнього, нагадуючи про трагедію голодомору. Вражають переплетені знівечені голодом тіла померлих та напівживих людей справа. Над ними в скорботі схилилася мати, яка притискає до себе єдину живу дитину, очі якої не по дитячому сумні, а змучене голодом тіло свідчить про страшні муки.

Подивіться вліво вниз, перед вами стовбур, який виростає на коренях, в глибині яких, легко розгледіти обличчя тих, хто загинув за торжество справедливості, тих, хто стояв біля витоків національно-визвольного руху XX ст. Саме їх думки, їх самовідданість стали тими коренями, на яких виросло дерево незалежної держави. Їх діяльність стала тим ґрунтом, на якому укріпився хрест – символ духовності, який творить центр композиції. До 1991 року, року проголошення незалежності Української держави, було пережито поділ України між кількома державами, про який розповідають фігури завойовників, які роздирають символічну карту України справа, руйнацію церков, яку символізують розбитий дзвін та опалені ікони зліва, масові репресії та вислання на Сибір – сім’я з дитиною вище справа, страшну трагедію Чорнобиля, яку символізує величезний Дзвін сполоху.

Вверху зображені діячі культури та церкви, серед яких Михайло Драгоманов, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Андрей Шептицький, що чимало доклали зусиль до справи збереження української духовності та мрії про незалежність, незважаючи на всі страшні події в історії України XX ст. Вгорі автори зобразили за ґратами скульптурні портрети українських дисидентів 60-70 рр. таких як Василь Стус, Василь Симоненко та інших, хто обрав важкий шлях в’язнів, але не зрадив мрію про незалежну українську державу.

Дитяча фігура символізує нашу молоду державу, а поруч #8211 дата проголошення незалежності України.

Цей текст є частиною екскурсії “Вулицями середньовічного Львова”, авторства екскурсовода Миколи Хилюка. Замовити проведення цієї екскурсії Ви можете за номером тел. +38 (093) 486-56-07 (Микола).

Пам#8217 ятник Шевченку, Львів

Пам#8217 ять про Тараса Шевченка ніколи не була обділена увагою. Навіть в епоху Радянського Союзу, досить сувору до будь-яких проявів націоналізму, його творам була віддана третину годин шкільної програми з української літератури. Кожен учень знав напам#8217 ять «Заповіт». У Каневі «з шиком» була облаштована Тарасова могила, а в Казахстані, де відбував своє посилання великий Кобзар, існує населений пункт Форт-Шевченко, в якому досі модно називати синів споконвічно українським ім#8217 ям Тарас.

Тому немає нічого дивного в тому, що коли у Львові, після здобуття Україною незалежності, спорожніло місце на Проспекті Свободи після демонтованого пам#8217 ятника В.І. Леніну, громадськість і міська рада одноголосно прийняли рішення про встановлення пам#8217 ятника Т.Г. Шевченко.

Для того, щоб Кобзар якнайшвидше з#8217 явився на одній з найрозкішніших вулиць Львова, був використаний проект, підготовлений до відповідного конкурсу ще в 1987 році. Жоден з ескізів, поданих на обласний і республіканський конкурс, тоді не був визнаний ідеальним. Але час не чекав, тому був запущений проект, визнаний «відносно кращим». Він належав квартету молодих скульпторів і архітекторів В. Сухорських, А. Сухорських, Ю. Диби і Ю. Кромея відповідно.

До першого Дня Незалежності #8211 24 серпня 1992 року, приголомшливий архітектурний ансамбль колишньої вулиці Легіонів, Гетьманських Валів, Опернштрассе енд Музеумштрассе, палацу Адольфа Гітлера, проспекту Леніна і нинішнього проспекту Свободи був прикрашений фігурою Кобзаря. Значну частину коштів на створення меморіалу виділила українська діаспора.

Пам#8217 ятник Т.Г. Шевченко являє собою статичну фігуру, висота якої дорівнює 4,45 метра. На ній головний український поет, колишній раб пана Енгельгарт, а також знаменитий український художник і картограф зображений зрілим, навченим «думами», чоловіком. Фігура повністю прихована плащем, як на легендарній скульптурі Бальзака, виконаної Роденом. Лише рухом правої руки і нахилом голови передано звернення Кобзаря до співвітчизників. Бронзова фігура встановлена на масивний постамент з сіро-чорного граніту, що символізує непросту долю головного українського «Гайдамака» і «Невольника».

У 1995 році образ Шевченка був доповнений бронзовою стелою. Вона була споруджена за спиною у Кобзаря з невеликим зсувом вправо. Це #8211 хвиля, висотою в 12 метрів, яка підноситься над Проспектом Свободи. Її назвали «хвилею національного відродження», а в силуетах та осіб, несомих нею, легко можна дізнатися найсильніші і патріотичні персоналії української історії. На гребені хвилі з наскрізним німбом зображена Богоматір, покликана захистити молоду державу.

Завдяки ідеї та енергії, що виходить від пам#8217 ятника, він визнаний найсильнішою пам#8217 яткою Львова нового часу. Не раз траплялося так, що ноги тих, хто приїхав на відпочинок до Львова, мимоволі несли їх сюди, щоб побачити-послухати настанови Кобзаря та ковтнути озон, піднятий «хвилею відродження»!

Координати: 49°50#8217 27.96#8221 N, 24°1#8217 41.52#8221 E

Адреса: м.Львів, пр. Свободи

57)) event.returnValue = false ' maxlength='10' class= input 57)) event.returnValue = false ' class= input style= width:30px display:none як шукати?

Пошук ігнорує великі літери, тобто результати пошуку по запитам sony і Sony будуть однаковими

Пошук ведеться й за корнем слова, тобто по запиту son в результати попадуть son . sony . mason тощо

Пошук заміняє всі спец-символи пробілами, тобто результати пошуку по запиту sony-ericsson і sony ericsson будуть однаковими

Здійснюючи пошук за декількома словами, в результати попадуть лише позиції, в яких присутні всі внесені слова, тобто по запиту sony ericsson в результати попадуть лише позиції, в яких присутні і sony і ericsson

Обирати Розділ не обов'язково, але це допоможе конкретизувати пошуковий запит.

Источники: http://gals-tour.lviv.ua/ob_shevchenko.html, http://lvivtour.com.ua/ua/attractions/34.html, http://openlviv.com/pam-yatnik-tarasu-shevchenku/, http://thecity.com.ua//12/05/pamyatnik-shevchenku-lviv/, http://afisha-t.vashmagazin.ua/events/shevchenkivski-dni-u-lvovi/