История изменения информации об Отделении по вул. Генерала Чупринки, 11:

БанкоМап - финансовая карта Украины

Банкоматы, отделения банков, курсы валют, кредитные карты.

База данных банкоматов и отделений в Украине. Поиск и просмотр банкоматов и отделений банков на карте Украины. Доступная информация о банкоматах: карта, адрес банкомата, ближайший ориентир для поиска, время работы банкомата, банк-владелец банкомата, а также какие список ближайших банкоматов.

Зміст

Назви

• Штандівська#160 — перша відома назва вулиці. Відомо про родину Шольц-Штанцльовичів#160 — мешканців цієї місцевості, що заклали тут юридику Штанцльовку у XVI ст. Із часом через помилку в документах місцевість почали називати Штандівкою, що і дало назву вулиці.
• Хрестова або Крижова пол. Krzyżowa #160 — назва згадується у 1863 році.
• Потоцького#160 — на честь галицького намісника Анджея Потоцького. застреленого 12 квітня 1908 Мирославом Січинським .
• Пушкіна. Перейменовано радянською окупаційною владою на честь поета Олександра Пушкіна у грудні 1940 року.
• Зігфрідштрассе#160 — назва періоду німецької окупації (названо не пізніше травня 1942 #160 р.)
• Потоцького#160 — названа повторно у липні 1944 .
• Пушкіна#160 — названа вдруге в грудні 1944 року, після зайняття міста радянськими військами.
• Генерала Чупринки#160 — назва із 1996 року, на честь українського політичного діяча, генерала-хорунжого УПА, Романа Шухевича (псевдонім#160 — Тарас Чупринка).

Будівлі

№#160 1. Школа №#160 10 з польською мовою викладання. Конструктивно#160 — частина колишньої Школи св. Магдалини (нинішньої школи №#160 3), прибудована 1928 року. Добудову здійснено у модерністичних формах з елементами кубізму. Архітектор Тадеуш Пісевич. [3] 23 вересня 2008 року прибудову внесено до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. [4]

№#160 8. Будинок споруджений за проектом Юзефа Горнунґа у 1908 році. [6]

№#160 11. Вілла Казимири Скварчинської, збудована у 1889 —1890 за проектом Юліана Захаревича. [5] Нині у будинку розміщенна філія банку «Південного». [7]

№#160 11а. Будинок Ю.#160 Скварчинського. Збудований фірмою Івана Левинського, можливо за проектом Тадеуша Обмінського і Олександра Лушпинського. 1906 —1907 роки. [8]

№#160 16, 16а, 18. Комплекс будинків на розі із вулицею Політехнічною, збудований за проектом Фердинанда Касслера у 1938 році. [9]

№#160 19. Будинок архітектора Міхала Ковальчука спроектований ним же у 1902 році. [10] Збережений у значно зміненому вигляді. [11]

№#160 21. Колишня вілла Дзевінського. Нині належить Науковому товариству ім. Шевченка. Збудована фірмою Івана Левинського за проектом архітекторів фірми (архітектор ймовірно Міхал Ковальчук). [12] [13]

№#160 26, 28, 30. Власні будинки Юліана Цибульського. збудовані за його проектами (1904 —1905 ), скульптурне оздоблення Броніслава Солтиса. [14] [15] У будинку № 26 проживав художник і поет Володимир Шилан.

№#160 32. Чиншова кам'яниця збудована архітектором Леопольдом Вархаловським у 1890. [16]

№#160 33. Власний особняк архітектора Міхала Ковальчука, збудований за його проектом у 1897 —1898 роках. [17]

№#160 38. Збудований за проектом Юліана Цибульського (1907 ), скульптури атлантів Броніслава Солтиса [14]. Тут знаходилось архітектурне бюро Цибульського і його помешкання [18] .

№#160 45. Колишня жіноча гімназія ім. королеви Ядвіги. Будівлю у стилі функціоналізму зведено у 1930 –1934 роках за проектом Адама Опольського та Ігнатія Кендзерського. Нині тут знаходиться Інститут патології крові. [19]

№#160 47. Сецесійний будинок споруджений за проектом Карела Боубліка у 1911 році [20]

№#160 48. Будинок із рисами модернізованої готики і ромнського стилю у вирішенні фасаду. Збудований у 1904 —1905 для родини Бромільських, за проектом Альфреда Захаревича. На аттику розміщено великий рельєф Богоматері скульптора Теобальда Оркасевича. Пізніше належав Українському товариству допомоги інвалідам. [21]

№#160 49. Збудований у 1909 —1910 для родини Бромільських, архітектором Юзефом Пйонтковським. [22]

№#160 50, 52. Житлові будинки. Початково зведені як прибуткові будинки архітектора Юзефа Сосновського за його власним проектом у 1900 —1908 роках. [23] Скульптурне оздоблення фасадів приписують Антонію Попелю. [24]

№#160 56, 68. Будинки споруджені у 1910 і 1912 роках архітектурно-будівельною фірмою Войцеха Дембінського. [25] Автором проекту будинку №#160 68 був Іван Багенський. [26]

№#160 58а. Корпуси колишньої Будівельної фірми Івана Левинського. Будівництво перших споруд почато ще у 1885 році. На початок XX століття налічувала близько 50 будівель різного призначення. [27]

№#160 59. Житловий будинок, зведений у 1960-х роках. До його побудови на цьому місці знаходилась вілла «Рома», зведена у народному стилі за проектом Міхала Ковальчука. Тут проживав Роман Сас-Залозецький і його син Володимир #160 — відомий мистецтвознавець.

№#160 61. Колишня вілла архітектора Вінцента Равського-молодшого, збудована за його проектом 1896 року. [28]

№#160 65, 67. Дві власні чиншові кам'яниці Альфреда Захаревича, збудовані за його проектом у 1911 —1913 роках.

№#160 70. Церква святого Климентія папи. Колишній костел і монастир кармеліток босих. Збудований у 1893 —1895 роках за проектом німецького архітектора Франца Статца. Проект неоготичного костелу допрацьовано (пристосовано до умов ділянки) Іваном Левинським. 1895 року Юліан Захаревич виконав проект головного і двох бічних вівтарів у неоготичному стилі. Скульптори Антон Попель і Тадеуш Сокульський реалізували його протягом 1895 —1898 років. [29]

№#160 71. Будинок інституту «Містопроект» збудований у 1988 році. Архітектори Зіновій Підлісний. Василь Каменщик, Борис Кузнецов, Микола Столяров. [30]

№#160 72. Колишня вілла архітектора, професора Львівської політехніки, Густава Бізанца. Збудована за його власним проектом у 1900 —1903 роках. [31]

№#160 76. Будинок у стилі функціоналізму. збудований у 1937 —1938 роках архітектором Мар'яном Нікодемовичем. Тут він проживав із родиною, у цьому ж будинку до 1980 року жив його син#160 — композитор Анджей Нікодемович. [32]

№#160 94. Колишній особняк Казимира Скібневського, збудований у 1909 —1912 роках архітектурною фірмою Міхала Уляма. [33]

№#160 96. Колишня власна вілла Міхала Ковальчука «Подолянка» (1908 ). [34]

№#160 101. Науково-технічна бібліотека Національного лісотехнічного університету. За початковим задумом це була греко-католицька церква святого Івана Богослова. Будівництво розпочато 1936 року за проектом Романа Грицая. Церква мала утворити єдиний комплекс із вже існуючою поблизу бурсою Українського педагогічного товариства. Конструкція передбачала застосування залізобетону, перекриття були утворені стальними конструкціями довжиною більше 20 м. без опор. Стилістично будівлю можна віднести до функціоналізму. Через початок Другої світової війни храм залишився незавершеним. У 1950-х роках храм переобладнано під бібліотеку. [35]

№#160 103. Колишня будівля Гімназії і бурси Українського педагогічного товариства. Збудована за проектом Тадеуша Обмінського і Льва Левинського. [36] Нині споруда належить Національному лісотехнічному університету .

№#160 105. Корпус №#160 1 Національного лісотехнічного університету. Збудований 1977 року за проектом В.#160 Кузубова. [37]

№#160 117. Багатоквартирний житловий будинок, споруджений у 1998 році корпорацією «Карпатбуд». Архітектор Ярослав Мастило. [38]

№#160 130. Навчальний корпус Інституту екології, природоохоронної діяльності та туризму Національного університету «Львівська політехніка», колишній Електромеханічний технікум. Збудований у 1957 році за проектом Л.#160 Тимченко і Павла Конта. [39]

Примітки

↑ Офіційний портал Львівської міської ради Автобусні маршрути м. Львова Переглянуто 6 вересня, 2010 ↑ Офіційний портал Львівської міської ради Трамваї Переглянуто 31 липня, 2010 ↑ Архітектура Львова с. 537 ↑ Закон України Про Перелік памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації на сайті Верховної Ради України. Переглянуто 11 вересня, 2010 ↑ а б Архітектура Львова с. 356 ↑ Енциклопедія Львова т. 1, с. 557 ↑ Банк «Південний». Офіційний сайт Філія банку «Південний» у м. Львів Переглянуто 1 жовтня, 2010 ↑ Архітектура Львова с. 409 ↑ Архітектура Львова с. 566 ↑ Архітектура Львова с. 356, 357 ↑ Архітектура Львова с. 409 ↑ Енциклопедія Львова т. 2, с. 64 ↑ Архітектура Львова с. 354, 355 ↑ а б Biriulow#160 J. Rzeźba lwowska.#160 — Warszawa#160 : Neriton, 2007.#160 — С. 169.#160 — ISBN 978-83-7543-009-7 ↑ Архітектура Львова с. 476 ↑ Енциклопедія Львова т. 1, с. 326 ↑ Архітектура Львова с. 356 ↑ Ґранкін#160 П.#160 Е. Архітектор Юліан Цибульський // Будуємо інакше.#160 — №#160 6, 2000.#160 — С. 48. ↑ Бірюльов#160 Ю.#160 О. Кендзерський Ігнацій // Енциклопедія Львова / За редакцією А.#160 Козицького. — Львів: Літопис, 2010. — Т.#160 3. — С.#160 183. — ISBN 978-966-7007-99-7 . ↑ Енциклопедія Львова, т. 1, с. 273. ↑ Архітектура Львова с. 438 ↑ Архітектура Львова с. 488 ↑ Архітектура Львова с. 466 ↑ Biriulow#160 J. Rzeźba…#160 — S. 118. ↑ Енциклопедія Львова т. 2, с. 34 ↑ Енциклопедія Львова т. 1, с. 140 ↑ Архітектура Львова с. 322 ↑ Архітектура Львова с. 355 ↑ Архітектура Львова с. 305, 306 ↑ Архітектура Львова с. 636 ↑ Архітектура Львова с. 352 ↑ Бірюльов#160 Ю.#160 О. Вілли архітекторів // Галицька брама .#160 — №#160 3-4 (147—148), 2007.#160 — С. 23 Grabowski#160 W. Portret artysty na jasnym tle // Akcent. Literatura i sztuka. Kwartalnik.#160 — №#160 1 (119), 2010.#160 — S 158. ↑ Архітектура Львова с. 491 ↑ Архітектура Львова с. 480 ↑ Архітектура Львова с 552, 553 Бірюльов#160 Ю.#160 О. Грицай Роман // Енциклопедія Львова / За редакцією А.#160 Козицького та І.#160 Підкови. — Львів: Літопис, 2007. — Т.#160 1. — С.#160 583. — ISBN 978-966-7007-68-8 Слободян#160 В.#160 М. Сакральні споруди архітектора Романа Грицая // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація».#160 — №#160 13, 2003.#160 — С. 82.#160 — ISBN 966-95066-4-10. ↑ Архітектура Львова с. 428 ↑ Вуйцик#160 В.#160 С.. Липка#160 Р.#160 М. Зустріч зі Львовом. — Львів: Каменяр, 1987. — С.#160 154. ↑ Архітектура Львова с. 679 ↑ Архітектура Львова с. 592

Джерела

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.. — Львів: Центр Європи, 2008. — 720#160 с. — ISBN 978-966-7022-77-8
• Дорош#160 А. Мешканці Нового Світу // Галицька брама .#160 — №#160 3-4 (147—148), 2007.#160 — С. 16—18.
• Енциклопедія Львова (За редакцією А.#160 Козицького та І.#160 Підкови)#160 — Львів#160 : Літопис, 2007.#160 — Т.#160 1.#160 — 651 с. ISBN 978-966-7007-68-8 Т.#160 2.#160 — 603 с. ISBN 978-966-7007-69-0.
• Котлобулатова#160 І.#160 П. Вулиця Генерала Чупринки ч. 1. // Галицька брама.#160 — Львів, 2007.#160 — №#160 3—4 (147—148).#160 — С. 35, 36.
• Мельник#160 Б.#160 В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів: Світ, 2001. — С.#160 69. — ISBN 966-603-115-9
• Biriulow#160 J. Rzeźba lwowska.#160 — Warszawa#160 : Neriton, 2007.#160 — С. 169.#160 — ISBN 978-83-7543-009-7

Улица Генерала Чупринки (Львов)

Ссылки

См. также в других словарях:

Улица генерала Чупринки (Львов) — Улица генерала Чупринки  улица во Франковском районе Львова (Украина) в местности Новый Свет. Соединяет улицу Бандеры с улицей Рудницкого, направляется от центра города в юго западном направлении между улицами Княгини Ольги и Коновальца.#8230 … Википедия

Улица Чупринки (Львов) — Улица генерала Чупринки#160 улица во Франковском районе Львова (Украина) в местности Новый Свет. Соединяет улицу Бандеры с улицей Рудницкого, направляется от центра города в юго западном направлении между улицами Княгини Ольги и Коновальца.#8230 … Википедия

Львов — У этого термина существуют и другие значения, см. Львов (значения). Город Львов укр. Львів Флаг Герб … Википедия

Новый свет (Львов) — Новый Свет (укр. Новий Світ, польск. Nowy Świat)  историческая местность во Львове (Украина), расположенная на юго запад от центра города. Район ограничен с севера улицей Бандеры, затем с востока улицами Коперника, Сахарова и Княгини Ольги, с#8230 … Википедия

Новый Свет (Львов) — У этого термина существуют и другие значения, см. Новый Свет (значения). Новый Свет (укр. Новий Світ, польск. Nowy Świat)#160 историческая местность во Львове (Украина), расположенная к юго западу от центра города. Район ограничен с севера#8230 … Википедия

Русские во Львовской области — (укр. Росіяни у Львівській області)#160 русское население на территории современной Львовщины (Украина). Русские Львовской области являются крупнейшим национальным меньшинством в регионе и самой многочисленной русской общиной на Западной#8230 … Википедия

Русские Львова — Русские во Львовской области (укр. росіяни у Львівській області) русское население на территории современной Львовщины (Украина). Русские Львовской области являются крупнейшим национальным меньшинством в регионе и самой многочисленной русской#8230 … Википедия

Русские Львовской области — Русские во Львовской области (укр. росіяни у Львівській області) русское население на территории современной Львовщины (Украина). Русские Львовской области являются крупнейшим национальным меньшинством в регионе и самой многочисленной русской#8230 … Википедия

Русские Львовщины — Русские во Львовской области (укр. росіяни у Львівській області) русское население на территории современной Львовщины (Украина). Русские Львовской области являются крупнейшим национальным меньшинством в регионе и самой многочисленной русской#8230 … Википедия

Русские во Львове — Русские во Львовской области (укр. росіяни у Львівській області) русское население на территории современной Львовщины (Украина). Русские Львовской области являются крупнейшим национальным меньшинством в регионе и самой многочисленной русской#8230 … Википедия

Львов: улица Генерала Чупринки

Адрес

Дом (строение)

Найти

улица Генерала Чупринки, 121 на карте Львова

Показать на карте Львова адреса с номерами домов: улица Генерала Чупринки .

На карте отмечено где находиться этот адрес с номером дома в онлайне.

По адресу улица Генерала Чупринки, 121 на карте Львова вы найдете Интеренсные места, компании (фирмы) рядом, а так же фотографии окрестностей, зданий, достопримечательностей сфотографированные (или указывающие) на улица Генерала Чупринки, 121.

Фотографии окрестностей по адресу улица Генерала Чупринки, 121

Источники: http://lvov.bankomap.com.ua/branches/%D0%B2%D1%83%D0%BB-%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%A7%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8-11-%D0%9F%D0%B8%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%8F.html, http://library.kiwix.org/wikipedia_uk_all/A/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%20%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0%20(%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2).html, http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1155254, http://ukrmap.biz/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2/%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%A7%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8/121