«Ин-Тайм»

• ул. Городоцкая, 355/4

Время работы: Пн. - Пт. 9:00 - 19:00

Сб. 9:00 - 15:00

Телефон: 067-617-10-30

• ул. Экономическая, 34

Время работы: Пн. - Пт. 9:00 - 19:00

Вертеп у Львові по-донецьки

Тарас Сало: Під час марафону у Кракові поляки вигукували «Слава Україні!»1

Підвал дерев’яної церкви на вулиці Під Голоском у Львові став місцем, де щонеділі шукають розради понад сотня переселенців з Донбасу. Сюди земляків на зустрічі збирає греко-католицький священик Тихон Кульбака, який втік з рідного Донецька після двотижневого полону.

Духівника прихистили львівські монахи-редемптористи. Щодня донецький священик веде службу у львівському храмі Миколая Чернецького. А в підвалі, який переобладнаний під лекційний зал, веде світські бесіди з переселенцями.

Серед тем розмов – як вирішення проблем з житлом та працевлаштуванням, так і допомога близьким, що залишились на окупованих територіях. Кульбака вже зареєстрував громадську організацію Спільнота біженців з Донецька та Сходу України .

У Львові є ще одна зареєстрована організація переселенців з Донбасу – Схід і Захід разом . Вони приходили сюди, але їх налякало, що я священик, значить тут якісь церковні зустрічі , – з посмішкою розказує Вголосу отець.

Перший захід Спільноти уже відбувся. Переселенці організували власний вертеп. Ми хотіли здолати стереотипи, що на Донбасі нічого українського немає. Але наша головна мета – це віддячити львів янам за те, що відкрили нам свої серця, а дехто і свої домівки , – каже Кульбака.

Проте подякувати вдалося дуже обмеженому колу. Переселенці попри тривалу підготовку і репетиції, а також спеціально написаний професійний сценарій, крім колядувань в монастирі, мали лиш два виступи в одному й тому самому спальному районі перед нечисленною публікою.

Тихон Кульбака пояснив, що в район вулиці Володимира Великого їх скерували в Львівській міській раді. Туди священик і голова новоутвореної громадської організації звернувся за сприянням, зокрема і просив надати майданчики для виступів.

Проте самі переселенці своїм дебютом задоволені. Для них, це не лише новий досвід, але і велика потреба урізноманітнити свої будні, які часто псують новини з рідних міст. То ж кожну репетицію чекали з нетерпінням. Нам було важливо мати якусь спільну справу , – каже о. Тихон.

Я часто в депресії. На свята у нас друзі гостювали, як тільки поїхали, знову сумно стало , – ділиться з Вголосом 37-річний Роман з помітною сивиною у волоссі.

Він з дружиною і трьома дітьми залишили в Донецьку нову квартиру, в якій щойно зробили ремонт. У нас там був бізнес, якраз тільки вийшли на прибуток, але довелося все продати , – каже Роман, який грав у вертепі роль слуги Ірода – в чорній масці та з георгіївською стрічкою на лацкані.

Його 13-річна дочка та 12-річний син отримали роль Янгола та Пастуха. Я знала і раніше, що таке вертеп. Я багато читаю і про вертепи раніше читала, але грати в них не доводилось , – розповідає дочка Романа Олександра, тепер уже львівська школярка.

Один з двох Пастушків – 19 річний Микита – один з не багатьох, хто раніше брав участь у вертепах. Зокрема, їх ставила греко-католицька громада Донецька.

А от в своїй донецькій школі Микита про вертеп нічого не чув. Більше того, там взагалі до українських традицій ставились вороже.

Ще коли я був у восьмому класі, нам вчитель географії розказував, що Донбас – це автономна республіка , – шокує тепер уже львів янин Микита.

Ми з дитинства співали українські пісні, і ніхто в нас в кокошниках не ходив, як тут, можливо думають! , – емоційно каже Наталія, учасниця вертепного хору. Але нас штучно роз єднували. Усі 250 років готували до того, що Донбас – це не територія України. Директори донецьких шкіл доносили вчителям, а вчителі вже дітям, що Україна – це щось окреме. А хто призначав тих директорів? Донецька влада, яка навіть влада, а так – слуги донецьких олігархів. І що, хтось був з директорів покараний!? – обурюється Наталія.

Жінка залишила в Донецьку бізнес, а зараз не може знайти роботу у Львові. Каже – пропонують роботу прибиральниці в готелі за півтори тисячі, а на оренду треба мінімум дві тисяч і в місяць. І ріелтори навіть не хочуть знижки робити, вимагають 100% комісійних. Наразі живемо на заощадженнях, з якими приїхали з Донецька , – каже жінка.

Їхати в райцентр області, де оренда житла нижча, чи в село, Наталія не хоче. Адже син поступив у Львівську політехніку .

В райцентрах роботи немає, люди звідти їздять на роботу до Львова. От нам кажуть – їдьте в село. Там люди віддають переселенцям закинуті хати. Але нас багато приїхало з мегаполіса, ми ніколи не жили в селі. До села треба бути призвичаєним, заводити своє господарство, щоб вижити. Тай, щоб ті хати привести до ладу, треба вкладати гроші. Тому простіше орендувати таки житло у Львові , – пояснює наразі безробітна Наталія.

Одну з головних ролей вертепу Ірода, або ж Путіна в сучасній варіації, зіграв відомий донецький письменник Дмитро Білий. Він з сім єю наразі мешкає у друзів, а на роботу влаштувався в львівську бібліотеку.

Саме Дмитро написав сценарій вертепу для земляків. Каже – за основу взяв вертеп, який разом з однодумцями поставив в Донецьку далекого 1990-го року. Тоді в нього краплини сумніву не було, що Донецьк поступово українізується.

У нас було історико-етнографічне товариство Курінь . Ми мали тоді тісні зв язки з львівським Товариством Лева , які до нас приїжджали, і так ми познайомилися з культурою вертепів , – розповідає Дмитро.

До української незалежності про вертепи на Донбасі майже не чули. Культури вертепів у нас не було. Були лише колядники. Я народився за два кілометри від Донецька, на свята ми ходили колядувати і щедрували. А вчителі в той час на нас рейди влаштовували, потім на піонерській лінійці гнобили , – пригадує Кульбака.

Вертеп і за незалежної України не одразу прижився на Донбасі - далі церковних громад не виходив. Але, починаючи з кінця 2000-х, в Донецьку навіть започаткували фестиваль вертепів.

Нормально люди сприймали, молодь ходила колядувати навіть по квартирах. Процес інтеграції в український культурний простір поступово таки відбувався , – переконує о. Тихон.

Каже, що як греко-католицький священик ніколи не відчував дискомфорту чи нетерпимості до себе на російськомовному і православному Донбасі. Але вже в полоні так званої Русской православной армии відчув нелюдську ненависть до себе і до всього українського.

Якби я не був християнином, я б не міг пояснити, звідки ця ненависть взялася. Вона дійсно нелюдська. Хоча ще два місяці тому ми ходили одним містом і не хотіли один одного вбивати. В полоні мені казали, чого я приїхав сюди зі Львова. Коли я відповідав, що всі мої предки з Донбасу, це їх ще більше злило, мовляв, я зрадник , – оповідає о. Тихон.

На прифронтовій території залишився жити його рідний брат. Він регулярно дивиться ворожі телеканали, доступу до українських немає.

Брат – єдина моя рідна людина. Каже, що якби не знав мене, то повірив би у те, що там кажуть. Ми програли повністю інформаційну війну за Україну, і далі програємо. Ми нічого не робимо і це жахливо – резюмує причини втечі до далекого Львова тисяч мешканців Донбасу Тихон Кульбака.

На вулицях Донецька ведуться бойові дії

Опубліковано: 21 липня о 11:10 | Переглянули: 39

Сьогодні у Донецьку, у квадраті Червоноармійське шосе #8211 вул.Маршала Жукова -Стратонавтів #8211 Артемівська ведуться бойові дії.

Про це повідомляє Еспресо.TV  з посиланням на прес-службу  Донецької міськради.

У зв’язку з цим мерям закликає мешканців, що проживають в даному районі, не виходити на вулицю і не покидати меж своїх будинків і квартир.

Також сьогодні не працює автовокзал #8220 Західний#8221 .

Крім того, обмежено рух автотранспорту в напрямку залізничного вокзалу. За непідтвердженими даними, на вокзалі виникла пожежа. Наразі ця інформація перевіряється.

Тролейбуси по маршруту № 2 слідують до лікарні № 20, маршрутні таксі дислокуються в районі вул. Артема 204.

Улицы Львова. Названия прежние и нынешние.

Поиск, просмотр на картах.

В современном Львове совсем не много улиц или площадей, названия которых не изменялись бы на протяжении многих лет и при всякой власти. Под многими годами подразумевается лет эдак 70 и более.

Обычно изменение названий диктуется объективной необходимостью: город растет и поглощает пригороды, в которых существуют улицы с идентичными названиями, и требуется избежать путаницы. Такие переименования логичны и неизбежны и, очевидно, будут иметь место и впредь. Другая причина перемен в названиях — смена власти или изменение идеологических ориентиров власти существующей (в свете решений очередного съезда, например, как это случалось в былые годы) По мере неуклонного укрепления национального самосознания и повышения общего уровня культуры граждан и их избранников в особенности, с карты Львова постепенно стали исчезать чуждые каждому львовянину имена: всякие там ломоносовы, пушкины, лермонтовы, тургеневы, крыловы и прочие маяковские, не говоря уже о суворовых, кутузовых и невских. У каждого времени (власти) свои герои.

Но дабы облегчить жизнь тех немногочисленных несчастных, которые по несознательности своей или в силу инертности мышления никак не могут запомнить каких-то пять сотен новых правильных названий, а также в помощь наивным гостям города предлагается интерактивный справочник улиц и площадей Львова.

На июль г. справочник содержит 1284 новых/старых названия и около 900 соответствующих им польских названий улиц до 1939 г. Между прочим, в польском списке ко всеобщему удовлетворению можно найти имена Szewczenki, Franki Iwana, Kotlarewskiego, Łysenky, Mazepy. Список польских названий постоянно дополняется и корректируется по мере обнаружения и обработки новых источников, а также исправлений выявленных неточностей.

Страница справочника снабжена подсказкой (значок [?] ), знакомство с которой настоятельно рекомендуется. Названия улиц и площадей приводятся в официальном украинском написании кирилличные и латинские литеры одинакового написания имеют различную внутреннюю кодировку, поэтому для посетителей сайта с неустановленным украинским языком в языковой панели компьютера можно при поиске просто заменять украинские [Іі Єє Її] вопросительным знаком (см. подсказку ). Названия улиц в справочнике соответствуют надписям на табличках на стенах домов в городе (к стыду городских властей — пока еще не повсеместно). Это очевидное на первый взгляд высказывание требует пояснений.

Некоторые создатели онлайн-карт представляют украинские (польские) названия улиц Львова в прямом русском переводе. Наверное, авторы таким образом искренне хотят помочь русскоязычным гостям города. Но если, к примеру, названия Госпитальная (Szpitalna - Шпитальна), Зеленая (Zielona - Зелена) или Волошская (Wołoska - Волоська) по крайней мере созвучны, то найти в поисковом окне таких сервисов улицы Похила (Pochyła), Джерельна (Źródlana) или Замкнена (Zamknięta) нельзя, — следует искать Наклонная , Родниковая и Запертая соответственно.

Понятно, что такой уж слишком прямой перевод никак не способствует ориентации в городе. Так и вспоминается львовская шутка советских времен про улицу Октябрьскую.

В этом смысле с февраля 2010 г. определенный прогресс отмечается на картах Яндекса. В поисковом окне их сервиса можно указывать как официальные украинские, так и русские ( переводные ) названия.

Пожалуй, наиболее оптимально выглядят карты Визикома, где в русском варианте используется простая транслитерация украинских названий.

В справочнике можно встретить некоторые составные польские названия, напр. Ковжуна – Спартака – [Sokoła+Bielowskiego]. Это означает, что довоенным двум смежным улицам теперь соответствует одна. Знак плюс в крулых скобках, напр. Sykstuska (+Obrony Lwowa) означает, что часть улицы была переименована. Во Львове такие частичные переименования имели место в 1938 г.

Названия в круглых скобках (без плюса), напр. Sobińskiego (Królewska) — это обычно предыдущие по отношению к 1938 г. их можно найти на более ранних картах Львова, но об этом — в следующих разделах.

При разработке справочника использовались следующие источники.

ВУЛИЦІ ЛЬВОВА. Путівник. Для службового користування. Львів 1987.

Интересная такая книжица карманного формата, для милиционеров в частности, потому и для служебного пользования . Нормальным гражданам, очевидно, незачем было знать, как найти ту или иную улицу, хотя такие брошюрки следовало бы продавать в любом киоске Союзпечати вместе с туристическими картами. В алфавитном порядке — список улиц в таком, например, виде:

Сержанська (Р) Партизанська 55, т.е. ул. Сержанська находится в Радянськом районе и начинается по указанному адресу. А ул. Партизанська — см. букву П и т.д. до центра. Эта структура и позволяет определить маршрут от центра города в разработаном справочнике, не перелистывая по буквам, конечно.

Фотоблог Львів - фотографії, вулиці Львова. Здесь наиболее полезным оказались побуквенные списки новых и симметрично старых названий такой же структуры, пополненные по сравнению с предыдущим источником, но благополучно унаследовавшие немногочисленные ошибки первого.

Названия улиц Львова (пол.) Полезный, хотя и не полный список довоенных и вперемешку старых/новых названий, а также список времен немецкой оккупации (еще один пример перемены власти).

Довідник перейменувань вулиць і площ Львова (скан-копия) — уникальный труд львовского историка Бориса Васильевича Мельника.

Книга издана в 2001 г. и, хотя с того времени с десяток улиц успели-таки переименовать, Справочник ни в коей мере не утратил своей ценности благодаря, прежде всего, своей основе — архивным данным.

Уважаемый посетитель сайта! Если Вы заметили неточности в содержимом справочника или можете указать интересный источник дополнительной информации — оставляйте свои комментарии или создавайте новые материалы (без регистрации !) в БЛОГЕ или свяжитесь с автором через пункт меню ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ. Все Ваши конструктивные замечания будут с благодарностью приняты и учтены.

Интересную информацию об интернет-ресурсах, посвященных Львову, можно найти в Каталоге львовских сайтов.

И, конечно же, создание польской части справочника было бы невозможным без изучения карт довоенного (и военного) Львова. Об этом — на следующих страницах.

Источники: http://shipcity.com.ua/delivery/lvov/donetsk, http://vgolos.com.ua/articles/vertep_u_lvovi_podonetsky_168808.html, http://dyvys.info/polityka/na-vulytsyah-donetska-vedutsya-bojovi-diji.html, http://alan.ucoz.lv/