Город Львов
Достопримечательности, новости, события, погода, работа, недвижимость и т.д.
Главная » Статьи » Архив

Вулиця Шолом Алейхема Львов
вулиця шолом алейхема львов

Чому зараз продають квартири? Причини продажу нерухомості власниками у році

Причини продажу нерухомості та квартир у році. 8 причин по яких продають квартири. Великий сегмент потенційних покупців за останні місяці завмер в очікуваннях падіння ціни

Компанія

Компанія Дуоком спонсор концерту ЛТК з програмою FUNK ПРАЗНИК . Місце перебування: Хмільний дім Роберта Домса

Житло для переселенців зі сходу

Пошук житла для переселенців у Львові та дзвінки в агентство нерухомості Дуоком – стали масовими. Переселенці - стали постійними клієнтами на оренду. ТРК Львів - репортаж.

Як підготувати квартиру, щоб здавати в оренду?

Як здати квартиру дорого? Поради власнику як здати квартиру вигідно та швидко. Чи потрібні меблі, інтернет, побутова техніка, пральна машинка. Який ремонт.

Голоси Львова - оператори колл-центрів у Львові

Колл центри Львова - таємничі голоси операторів. Журналісти вирішили поспілкуватися з телефонними працівниками професії оператора call-центрів - відео репортаж

Єврейське минуле Львова

На вулицях Львова перетинаються сотні різних культур. В кожній з них – свої історії, традиції, та своя атмосфера. Як часто ви, гуляючи містом, думаєте про те, хто проходив бруківкою на цьому ж місці сотню років тому? Ми спробували перенестись у часі і поринули в історію єврейської громади у Львові. Гуляючи Краківським передмістям, дізнались історію лікарні на вулиці Якова Рапопорта, а також побачили речі, які залишили видатні євреї нинішньому Львову.

Єврейське минуле Львова ми вивчали з Ольгою Лідовською – керівником музею Слідами галицьких євреїв .

У цьому місці у 1934 році відкрився перший у Львові єврейський музей. Часто його плутають з колекцією Гольдштейна, але вона зберігалася у його квартирі, по вулиці Новий світ, 15. Максиміліан Гольдштейн був ініціатором створення цього музею у 1910 р. разом з художником Лілієном, вони запропонували ті непостійні виставки, які вже відбувались у Львові, зробити стаціонарними, взявши на депозит предмети єврейського мистецтва у різних збирачів і колекціонерів. І власне у 1934 р. відкрився цей музей, на відкритті тут був губернатор, було велике захоплення, але про Гольдштейна навіть не згадали , – розповідає Ольга.

ЗУПИНКА № 2. Вулиця Якоба Раппопорта

Вулиця Якоба Раппопорта двічі мала одну й ту ж назву. Спочатку вона була названа в честь знаного у місті юриста. А вулицею Якоба Рапопорта стала вже за часів незалежності. Він був відомим меценатом, лікарем, який на початку ХІХ ст. дуже переймався тим, що дітям обов язково потрібно робити щеплення , – розповідає пані Ольга.

Зараз уже не видно, але колись на плитці було написано: Шпиталь ізраелітський та Шпиталь Мауріціо Лазаруса .

Колишній єврейський шпиталь, який здалеку можна прийняти за синагогу, нині є пологовим будинком. Колись ця лікарня була однією з найкращих у місті.

Дружина Лазаруса своїм коштом поставила там найкращу європейську техніку. Там працювали лікарі дуже високого рівня, наприклад, Адольф Бек, який був деканом фізіологічного факультету. У 1906 році він проводив фізіологічні дослідження, і побічним ефектом його досліджень стало винайдення енцефалограми мозку , – розповідає гід.

Заступником головного лікаря перед війною тут працювала Луція Фрей, яка закінчила віденський університет. Вона описала нервову хворобу, яка дуже рідко зустрічається. Вона так і називається синдром Фрей .

Фото: Вікіпедія, Манкурти

Міська влада внесла лікарню у список трьох місць, які будуть впорядковані як Місця єврейської пам яті (крім того, туди входять: площа Трьох синагог у центрі на площі Арсенальній, та місце масових розстрілів, яке було на території колишнього Янівського концтабору).

ДРЕВНІ НАДГРОБКИ

Давній єврейський цвинтар був розташований в межах сучасних вулиць Раппопорта, Клепарівської, Броварної та Базарної – на місці сучасного ринку Краківський . Це був один із найдавніших єврейських цвинтарів у Європі, перша згадка про який сягає 1414 року. Сьогодні його не існує. Цвинтар знищили спочатку німецькі окупанти, а пізніше – радянська влада. Німецька окупаційна влада не тільки заборонила функціонування кладовища, але й почала його планомірно ліквідовувати. У радянський період на місці цвинтаря в 1947 році влаштували продовольчий ринок Центральний , тепер відомий у Львові як Краківський . А давні нагробні плити використали для мощення вулиць та спорудження підпірних стін. Наприклад, плитами нагробків з давнього єврейського цвинтаря вимощене подвір я тюрми на Лонцького (суч. вул. Бандери, 1), пише Центр міської історії .

Фото: lvivcenter.org

Нині в зеленій зоні біля пологового відділення лежить старе надгробне каміння. Колись міська влада перехопила їх у чоловіка, який збирався зробити з нього стежку біля свого дому.

Міська влада дізналась, що це надгробки з єврейського кладовища і вирішила їх сюди перевезти. Та невідомо, чи саме вони були тут раніше, адже зараз дуже складно розібрати написи на надгробках , – розповідає Ольга Лідовська.

ЗУПИНКА № 3. СОНЯЧНА БІЧНА, ПЕРША ЗЛІВА

Саме таку назву носила колись вулиця Маєра Балабана. А мала вона її тому, що поруч була вул. Сонячна.

Сонячна вона називалася тому, що на вулиці Медовій, в одному із провулків, знаходилася синагога, що називалася Ор Шемеш – сонячне світло , – дізнаємось від Ольги Лядовської.

В радянські часи вона теж носила єврейське ім я – вул. Нафталі Ботвіна (польський комуніст єврейського походження, діяч польського робітничого руху, – ред.). Він був революціонером, і зробив те, що би ми зараз назвали терактом – вбив провокатора, члена КПЗУ, який працював на поліцію та здавав інформацію. Теракт був настільки жорстоким, що, не дивлячись на те, що єврейська громада за нього заступилась, і що Нафталі Ботвіну не було 18 років, він був засуджений до смертної кари. Він був з багатодітної сім ї і був хворим на туберкульоз, тому розумів, що й так швидко помре .

Зараз могилу Нафталі Ботвіна можна побачити на Янівському цвинтарі.

Фото: Погляд, Вікіпедія

Перші євреї оселилися у княжому Львові. Але тут, у передмісті, вони мали більше можливостей розселятися. Тут єврейська громада могла і більше веселитися, тут було і більше місця, вони тут мали більше прав, ніж євреї на території самого міста .

Крім того єврейське поселення раніше було за мостом, на вулиці Замарстинівській.

Не тільки тому, що там було гетто, а, скоріше, гетто там було створено тому, що там проживало багато євреїв , – пояснює Ольга Лідовська.

*Наш маршрут виглядав так: вул. Шпитальна – вул. Шолом-Алейхема – вул. Ляйнберга – вул. Балабана – вул.Куліша –вул. Котлярська. А ще, якщо вас цікавить єврейська історія, можна переглянути експозицію з юдаїки у Львівському історичному музеї за адресою, пл. Ринок, 6.

Додамо, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко вважає, що Львів має думати над тим, аби зберегти давнє єврейське кладовище. на місці якого зараз функціонує ринок: Це місце має бути меморіалом чи принаймні територією де нема бути торгівлі . Ще року об єднання рабинів зі США звернулись із проханням відновити у Львові єврейський цвинтар, перенісши з його території Краківський ринок .

Підготувала Аліна Швидко

Біографія

Народився у місті Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря. Дитячі роки минули у невеличкому містечку Воронкові Полтавської губернії. Навчався в хедері — єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався і загальною освітою, навчався у повітовій школі.

З 1876 року працював домашнім вчителем у єврейського магната Елімелеха Лоєва. У 1880-82 роках Шолом-Алейхем працював громадським рабином у Лубнах. Після одруження з донькою Лоєва у 1883-87 жив і працював у Білій Церкві.

У 1887-90, 1893-1905 жив у Києві (він називав його в своїх творах Єгупцем), де займався торговельними справами. Після єврейських погромів у жовтні 1905 року в Києві переїхав до Львова.

Шолом-Алейхем багато подорожував, відвідав Женеву, Лондон, Варшаву, Вільно, Берлін та інші міста світу, де виступав перед своїми читачами. В 1907-14 роках жив в Італії та Швейцарії. У 1915 році переїхав до Нью-Йорка, де і помер.

Творчість

Літературна діяльність Шолом-Алейхема розпочалася наприкінці 1870-х років, коли у періодичних виданнях було опубліковано кілька кореспонденцій і статей мовою їдиш. Перші художні твори — повість Два камені та оповідання Вибори (обидва — 1883 року). Тоді ж уперше підписався псевдонімом Шолом-Алейхем (єврейське вітання — Мир Вам ).

Поява Шолом-Алейхема знаменувала нову сторінку в розвитку новітньої прози мовою їдиш. Головні герої Шолом-Алейхема — бідні маленькі люди , які, незважаючи на важке, злиденне життя, оптимістично дивляться у майбутнє, з гумором оцінюють своє становище, вірять у справедливість та мудрість Творця. У памфлеті Суд над Шомером. (1888 рік) виступив проти засилля бульварної літератури. Започаткував книжкову серію Єврейську народну бібліотеку .

Першими книжечками серії стали романи Шолом-Алейхема Стемпеню (1888) та Йоселе-Соловей (1890). Перший твір присвячений фундатору нової єврейської прози Менделе Мойхер-Сфоріму, якого Шолом-Алейхем називає дідусем Менделе , а себе онуком . Творчий зв#39 язок дідуся та онука простежується у життєписі єврейської громади, у майстерному володінні сатирою, у захисті прав принижених. У циклі Менахем-Мендл (1892—1909) Шолом-Алейхем карикатурно показав інший світ — світ наживи, спекуляцій, шахрайства. У 1894 році видав першу повість із широко відомого циклу Тев#39 є-молочар (1894—1914). Цей сільський єврей з грубою зовнішністю та ніжною душею стає одним із улюблених типів письменника.

Герої дитячих оповідань Шолом-Алейхема, незважаючи на безрадісні умови життя, все ж посміхаються та жартують. Життя дітей відображено в повісті Хлопчик Мотл (1907-16), збірках Оповідання для дітей (1886—1916), Пісня пісень (1909-11). Останнім твором своєрідного триптиха (перші два — Стемпеню та Йоселе-Соловей ) з життя єврейської художньої інтелігенції став роман Мандрівні зорі (1909-11). Книги Шолома-Алейхема сприймалися як твори, сповнені любові до маленької людини, що змальовувалась письменником в ореолі щирого співчуття та сумного гумору.

Після організованих у Києві 1905 року російськими чорносотенцями єврейських погромів Шолом-Алейхем виїхав до Львова, а потім у США. У 1907 році — до Женеви, де була видана перша частина повісті Хлопчик Мотл . З 1908 року письменник жив у Росії, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Італії, Данії, знову в США.

В останні роки життя Шолом-Алейхем завершив працю над Тев#39 є-молочником . Менахемом-Мендлом , Хлопчиком Мотлом . Він написав цикл оповідань, комедію Крупний виграш , автобіографічний роман З ярмарку .

Творчість письменника забарвлена українським колоритом, у творах подано описи української природи, використано українську лексику, фольклор.

Більшість подій, про які пише Шолом-Алейхем, відбуваються в Україні. Втім, українські міста та їх населення у творах Шолома-Алейхема відіграють хіба що роль декорацій, ні тлі яких розгортається драма єврейської громади. Часом він надавав містам і містечкам умовних назв: Київ – Єгупець, Боярка – Бойберик, Одеса – Чорноморськ, а Росія – тітка Рейзя. Однак, навіть окремі штрихи, якими він змальовував оточення єврейської громади, є цінними для нас, бо нанесені рукою очевидця. До того ж вони, переважно, надзвичайно влучні.

Львів, бачте, вже зовсім не те, що Броди. По-перше, само по собі місто – чистота, ширина, краса! Не намилуєшся. Тобто, звісно, є і у Львові вулиці такі самісінькі, як і у Бродах, котрими і серед літа можна пройти лише у глибоких калошах і затиснувши носа. Зате посеред міста розкинувся парк, у якому дозволено гуляти всім, навіть козам. Вільна країна! По суботах євреї шпацерують всіма вулицями, і ніхто їм на те навіть не зауважить. А які люди! Чисте золото! Мама каже, що Бродам до Львова – як землі до неба. Мій брат Еля жалкує, що після кордону спочатку йдуть Броди, а за ними Львів. Шкода, що не навпаки. Але Піня йому втовкмачує, що Львів через те й кращий, ніж Броди, що розташований далі від кордону, зате ближчий до Америки

Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п#39 єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Твори письменника перекладені на десятки мов світу. Перше зібрання творів Шолом-Алейхема у чотирьох томах вийшло в світ у 1903 році. 3 нагоди 25-річного ювілею його літературної діяльності ювілейний комітет викупив права на видання його творів у приватних видавців і передав їх автору.

У Переяславі знаходиться садиба-музей Шолом-Алейхема на території музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, відкритий в 1978 році на честь 120-річчя із дня народження письменника. У 1997 році у Києві було відкрито пам#39 ятник письменнику, а в 1999 році Кабінет Міністрів України затвердив рішення Київської міської державної адміністрації про створення музею-квартири Шолом-Алейхема в українській столиці. Відкрили його 2 березня 2009 року по вулиці Великій Васильківській, 5а. Водночас сам заклад увійшов до Музею історії Києва.

Источники: http://www.duo.com.ua/ogoloshennya/detali-ogoloshennya/2261, http://tvoemisto.tv/exclusive/yevreyske_mynule_lvova_66963.html, http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/43134/%D0%A8%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC-%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D1%85%D0%B5%D0%BC/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F

Категория: Архив | Добавил: lvov-32 (18.09.2015)
Просмотров: 838 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar