Головна

Раді Вас вітати на сайті СОЦ Формула краси !

Ви завітали до нас на сайт, а отже, або вже є активною, спортивною та життєрадісною людиною, або маєте намір такою стати. Не сумнівайтесь, ми зможемо Вам у цьому допомогти.

Формула краси - це досить молодий центр, але ми вже маємо свої напрацювання, традиції та багатьох постійних клієнтів, яких ми дуже цінуємо.

Формула краси намагається зробити спорт доступним для кожного. У нас Ви не будете переплачувати за послуги, якими ніколи не скористаєтесь, а заплатите лише за той вид занять, якому надаєте перевагу. Саме завдяки такій системі наші ціни залишаються більш ніж доступними.

Окрім цього, нашою гордістю є тренерський штат, бо всі вони професіонали з багаторічним досвідом роботи, освітою у галузі спорту і просто хороші люди, які щиро піклуються про стан Вашого здоров'я та зовнішній вигляд. Саме тому наші інструктори можуть знайти індивідуальний підхід до кожного клієнта.

Наш Центр постійно розвивається, - впроваджуються нові види тренувань, додаткові послуги. Також ми завжди раді чути ваші пропозиції та зауваження, бо саме вони дозволяють нам ставати кращими.

Також лише для наших клієнтів працює БЕЗКОШТОВНИЙ паркінг на 70 автомобілів.

Формула краси - спорт і ти!

Зміст

Iсторія

До кінця XVIII ст. на Стрий їздили вул. Зеленою #160 — через Давидів, Вовків, Раковець. Лише на початку ХІХ ст. проклали цісарський гостинець вздовж сучасної Стрийської вулиці.

Об'єкти на вулиці та їхня історія

На початку нинішньої вулиці наприкінці XVIII століття відкрили старе Стрийське кладовище, яке проіснувало до 1823 року. Згодом цвинтар перенесли на місце, де тепер розташувався Військовий меморіал (верхня тераса Парку культури імені Богдана Хмельницького). Тут, на Помірках, Стрийський цвинтар функціонував до 1893 року. У 1947—1952#160 роках на місці цвинтаря та старих цегелень було закладено парк імені Богдана Хмельницького. 1970 року тут споруджено Монумент бойової слави радянських Збройних Сил (скульптори Дмитро Крвавич. Еммануїл Мисько. Ярослав Мотика, Олександр Пирожков. архітектори Мирон Вендзилович. Аполлон Огранович), відзначений 1972 року Державною премією Української РСР імені Тараса Шевченка .

У південній частині міста вздовж вул. Стрийської, від залізничної колії Львів-Чернівці до кільцевої дороги простягається Боднарівка. У ХІХ ст. Боднарівка (Беднарувка, Бондарівка) була присілком біля фільварку, що входив до складу громади Кульпарків. Північна частина Боднарівки (до нинішньої вул. Хуторівка) увійшла в межі Львова у 1931#160 р. а південна, що належала до тодішнього Сокільницького, а потім Пустомитівського району,#160 — у 1955 році. Частина Боднарівки із західного боку вул. Стрийської (від №#160 228) зберегла сільську та приміську забудову 1930—1950-х рр. Між Боднарівкою та Козільниками бере початок річка Зубря (Зубра). У 1950-х рр. на цій річці (між Боднарівкою та Сиховом) було створено Піонерське озеро із зоною відпочинку. Однак через забрудненість водойма була незабаром спущена і на її місці зараз болото.

Будинки

Початкова ділянка непарної сторони вулиці забудована рядом кам'яниць початку XIX століття у стилі історизму. Серед них дім № 5, споруджений за проектом Міхала Ковальчука у 1896 -1897 роках. Необарокове скульптурне оздоблення виконав скульптор Броніслав Солтис. [1]

Будинки за адресою вул. Стрийська, 22, 24, 26 збудовано фірмою Івана Левинського у 1906 році. архітектор#160 — Наполеон Лущкевич. [2] Тут мешкав з 1911 по 1939 #160 рр. відомий антрополог Ян Чекановський, який став всесвітньо відомим завдяки низці експедицій в Африку.

У 1928 —1930 #160 рр. під номерами 38-42 за проектом Вітольда Мінкевича спорудили комплекс функціоналістичних кам'яниць, що називався «На Гірці». Поруч на вулицях Літній та Лижвярській будувалися тоді вілли. У будинку при вул. Літній, 4 була майстерня скульптора Євгена Дзиндри (1913—1983).

Блок будинків № 50-76

На розі вулиці Сахарова виник замкнутий довкола великого подвір'я блок 16 кам'яниць (№№#160 50-76 В), споруджений у стилі раннього функціоналізму у 1927—1928#160 рр. архітекторами Вінцентом Равським-молодшим, Міхалом Рибою та Вітольдом Мінкевичем. А на місці, де колись була Стрийська рогатка (вул. Стрийська, 78), спорудили у 1970-х, за проектом Володимира Дорошенка. блок 9-поверхових секцій, скомпонованих під кутом до вул. Сахарова .

Поруч ще у 1930-х мав постати комплекс навчальних корпусів Львівської політехніки. У 1950-х їх планували добудувати у стилі сталінського ампіру для нафтового факультету. Врешті-решт ці корпуси перетворили на цехи заводу «Львівприлад», засекреченого як «поштова скринька №#160 49».

Ця околиця називалась колись Юстґляцівка, тут ще наприкінці XVI ст. заклав фільварок львівський міщанин Юст Ґляц. На місці нинішньої військової частини (за радянських часів#160 — 7-й мотострілецький Прикарпатський полк, тепер#160 80—й аеромобільний полк) у міжвоєнний час було два стадіони: футбольного клубу «Погонь», який бував чемпіоном Польщі, та Товариства рухомих забав. За сучасними містобудівельними концепціями тут має постати комплекс адміністративних будівель обласного та міського значення, який міг би розвантажити центр міста.

Поруч дві споруди з обох боків вулиці Лазаренка наочно демонструють боротьбу з «надмірностями» у радянській архітектурі середини 1950-х. Збудований трохи раніше дім ліворуч (вул. Лазаренка, 1) ще зберігає декоративну ліпнину фасаду та балкони з балясинами. Будинок праворуч, споруджений кілька місяців пізніше, вже позбавлений оздоб, а його балкони виконані зі стандартними металевими перилами. За колишнім іподромом, на місці якого створили тепличний комплекс, у 1907—1908#160 рр. спорудили Міську електростанцію. Її промислова архітектура вирішена у сецесійному стилі за проектами Адольфа Піллера, Юзефа Сосновського, Альфреда Захаревича .

Розвиток Боднарівки відбувався після І Світової війни, коли за мостом через залізничну колію, із західного боку вул. Стрийської, було створено цегельний завод спілки «Радивил, Відмер і Зелінський», а з другого боку вулиці#160 — міську бетонярню (завод залізобетонних виробів, який існує донині). Вдовж парної сторони Стрийської дороги, як згадував Олександр Надрага, «розвели свої городи болгари», які постачали львів'янам свіжі овочі і фрукти, зокрема «екзотичні» у ті часи помідори.

За бетонярнею в 1931#160 р. заснували монастир Кармелітів Босих. при якому до 1938#160 р. збудували костел за проектом Людомила Д'юрковича. Перебудована споруда храму стала одним з корпусів проектного інституту автобусобудування на вул. Персенківка, 10. Поблизу монастиря перенесли міський іподром, який перед І Світовою війною розташовувався між нинішніми вул. Стрийською та Козельницькою.

У ті ж роки було збудовано солідну споруду казарм внутрішніх військ на вул. Стрийській, 146, яка стала тодішньою домінантою Боднарівки. Дільниця стала інтенсивно забудовуватися стандартними житловими будинками у 1960—1980#160 рр.#160 — спочатку між вул. Артема (тепер вул. Володимира Великого ) і Суркова (тепер Рубчака), а потім#160 — зі східного боку вул. Стрийської (за вул. Хуторівка).

Тоді ж було закладено парк Боднарівка, прикрасою якого став дитячий кінотеатр, влаштований у фюзеляжі літака АН-10. Протягом 1998 —2005 років на цьому місці споруджено православну церкву Святих Мучеників Бориса і Гліба за проектом Романа Сивенького [3] .

Стадіони

На місці, де у 1980-х будували адміністративну будівлю для обласного керівництва, яка з 1990-х стала місцеперебуванням Державної податкової адміністрації (ДПА), ще у 1889 #160 р. Товариство вирощування коней заснувало іподром. У 1920-х іподром перенесли за колію Львів-Чернівці, а на його місці спорудили стадіон львівського спортивного клубу «Чарні». Після війни тут був стадіон «Динамо». Пам'ятний знак, встановлений у 2001#160 р. перед будівлею ДПА, невірно інформує, що саме тут у 1911—1939#160 рр. був спортивний майдан «Український город» громадсько-політичного і гімнастично-пожежного товариства «Сокіл-Батько». Насправді стадіон «Сокола-Батька» був ближче до центру#160 — на розі перекритої зараз вул. Козельницької, там, де зараз станція дитячої залізниці «Сонячна». За радянських часів на місці стадіону заклали алею, оздоблену бюстами російських митців і композиторів та скульптурною групою «Сталін і Горький». а неподалік встановили вежу для стрибків з парашута. яка простояла до середини 1960-х.

На місці нинішньої військової частини (за радянських часів#160 — 7-й мотострілецький Прикарпатськи полк, тепер 80-й#160 — аеромобільний полк) у міжвоєнний час було два стадіони: футбольного клубу «Погонь». який бував чемпіоном Польщі, та Товариства рухомих забав.

2008 року на окраїні міста, де Стрийська перетинається з Кільцевою дорогою, почали будувати новий стадіон. де відбулися ігри Євро- .

Парки

Пiдприємства та установи

У 1945#160 р. розпочалося будівництво автоскладального заводу, обладнання для якого привозили спочатку з окупованої Німеччини. Спочатку на підприємстві випускали автокрани, згодом воно було перепрофільоване на Львівський автобусний завод. який значно розширився, поглинаючи навколишні території, зокрема й іподром, на початку 1970-х.

В Освіцькому гаю, після війни було створено танкоремонтний завод. У 1950-х до нього було проклали з центру міста тролейбусну лінію №#160 5.

У 1976 -1980 роках на південній околиці міста споруджено будівлю автовокзалу (вул. Стрийська, 109), початково розраховану на 800 відправлень на годину. Архітектори В.#160 Сагайдаківський, М.#160 Столяров, інженери В.#160 Бойків, А.#160 Єфремов. [4]

За нею створили (четвертий за чергою) Львівський іподром. Свого часу іподром був одним із кращих, у 1987 році, за рішенням Держагропрому СРСР, його було зараховано до п’ятірки провідних іподромів у колишньому СРСР. Це місце стало місцем паломництва сотень тисяч галичан, коли на території іподрому 26 і 27 червня 2001 #160 р. відбувалась Божественна Літургія за участі Папи Римського Івана Павла ІІ .

Готель Супутник

Готель Супутник - сучасний комфортабельний готельний комплекс, який має значний досвід у проведенні міжнародних конференцій, бізнес-семінарів, світових конгресів.

готель Супутник ,

вул. Княгині Ольги, 116

Аквапарк «ПЛЯЖ»

Комплекс водних видів спорту збудований у червні 1985 року.

Головною метою його діяльності стало здійснення фізичного виховання і утвердження здорового способу життя.

У комплексі розмістився 50-метровий спортивний басейн, в якому тренувалися стрибуни у воду, групи синхронного плавання, плавці СК «Динамо», «Трудові Резерви», «Авангард», «Локомотив».

Учні ДЮСШ 3 займалися у КВВС водним поло, а вперше за історію Львова створено жіночу команду з водного поло - СК «Скіф». Було сформовано 242 «Групи здоров'я». до складу груп входили працівники промислових підприємств Львова: Завод телевізійної техніки, Автобусний завод, Завод Телеграфної апаратури, Кінескоп, Львівприлад, Ювелірний завод тощо.

Також у комплексі працював зал атлетичної гімнастики, сауна, кафе. Середня пропускна здатність КВВС складала 3 тис. ос./день.

За часів Перебудови та перших років незалежності фінансування спортивного комплексу поступово зменшувалося, що призвело до його занепаду. У 2002 році комплекс перейшов на нову форму власності - Закрите Акціонерне Товариство. Після реконструктивних та будівельних робіт у серпні 2008 року відбулося відкриття одного з найбільших критих аквапарків України.

Автовокзал - Львів

На автовокзалі м. Львова Вас гостинно зустріне привітний та кваліфікований персонал, для Вас цілодобово працюють квиткові каси з можливістю готівкового та безготівкового розрахунку, які реалізують квитки на всі напрямки, як в день відправлення так і за 30 днів до відправлення автобусу в рейс, а також квитки на всі рейси можна придбати в автоматизованому терміналі продажу квитків без участі касира. Каси автовокзалу включені в єдину мережу з продажу квитків з всіма автостанціями м. Львова та інших міст України.

А ще Вас запрошує відпочити після важкої дороги комфортабельний готель зі зручними та затишними номерами з досить демократичними цінами та чотири кафе де можна смачно та недорого пообідати.

Опис ЖК Стрийська, 226а

ПЛОЩА КВАРТИР

6-кімнатної 2-ярусної. 173 м2

1. Загально-будівельні роботи:

а) стіни – цегляні, із зовнішнім утепленням пінополістиролом висота приміщень – 2,6 м

б) перегородки – цегляні.

2. Покрівля – плоска, з утепленням і влаштуванням гідроізояційних шарів.

3. Оздоблення – штукатурні роботи.

4. Двері вхідні в квартири – протизламні, протипожежні.

5. Вікна і балконні двері – металопластикові, без встановлення підвіконників.

6. Підлоги – цементна стяжка.

7. Підводка комунікацій:

а) вода і каналізація – ввід в квартиру із пластмасових труб, встановлення лічильників холодної води

б) газ – ввід в квартиру з металевих труб, встановлення лічильника газу

в) електроенергія – чорнова розводка під штукатуркою із мідних проводів, встановлення розгалужувальних коробок, встановлення автоматів і лічильника у виносній шафі на сходовій клітці

г) система опалення – чорнова розводка по квартирі із труб „Екопластик” під автономне опалення з можливістю встановлення запірної арматури, нагрівальних приладів і двофункційного котла

д) телефонізація – підводка зовнішнього телефонного кабелю до розподільчого щита на сходовій клітці

е) підводка кабелю для переговорних пристроїв до квартири без встановлення обладнання.

8. Ліфт.

9. Зовнішні мережі.

10. Благоустрій.

ТЕРМІН ЗАВЕРШЕННЯ БУДІВНИЦТВА

Источники: http://formula-krasy.com/str, http://library.kiwix.org/wikipedia_uk_all/A/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20(%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2).html, http://lviv.ridne.net/taxonomy/term/78, http://galvsesvit.com.ua/index.php/bs1.html, http://zabudovnyk.com.ua/uk/complexes/lvivska/strijska-226a