| Главная » Статьи » Популярное |
Листопадовий чин
Передісторія Наприкінці Першої світової війни, у 1918 році велися численні польсько-австрійські перемовини, результатом яких стала згода Австро-Угорщини на утворення польської держави, до якої мала би увійти вся Галичина. Цей сценарій ігнорував українське питання, яке вже давно визріло в Галичині. Український рух особливо активізувався в Галичині з утворенням у Києві Української Центральної Ради та проголошення Української Народної Республіки. Так, у квітні 1918 року у Львові було створено Український банк. У травні провели з'їзди товариства «Рідна школа» та «Союз українок», почалося відродження «Пласту» та «Сільського господаря». У вересні у Львові було проведено кілька великих віч та мітингів з вимогами об'єднання всіх підавстрійських українських земель в окремий коронний край з власним сеймом, намісником і українською адміністрацією, а також ратифікації Австро-Угорщиною Берестейського мирного договору. 18-19 жовтня 1918 року в Народному домі у Львові відбулося зібрання українських послів до парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини, греко-католицького єпископату та представників українських політичних партій, на якому було утворено Українську Національну Раду (УНРада) на чолі з Євгеном Петрушевичем. Згідно з прийнятим зібранням Статутом організації, вона мала право: а) виконати в хвилі, яку признає за відповідну іменем українського народу австро-угорської монархії, його право самоозначення та рішити про державну судьбу всіх областей тим народом заселених б) предприняти всі постанови та заходи репрезентативного, законодатного та адміністративного характеру, щоб своє рішення під а) привести в життя. 19 жовтня УНРада оприлюднила Маніфест, в якому вона проголосила: 1. Ціла українська етнографічна область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з влученням Лемківщини, північно-східна Буковина з містом Чернівці, Сторожинець і Серет та українська смуга північно-східної Угорщини — творить одноцільну українську територію. 2. Ся українська національна територія уконститовується отсим як Українська держава. 3. Взивається всі національні меншости. негайно вислати своїх представників до Української Національної Ради в кількості, відповідуючій їх числу населення. 4. Українська Національна Рада виготовить Конституцію для утвореної сим способом держави на основах: загального, рівного, таємного і безпосереднього права голосування з пропорціональним заступництвом, з правом національно-культурної автономії.
Головним осідком УНРади став Відень, адже більшість її членів складали депутати Австрійського парламенту. Тому у Львові було сформовано його представництво на чолі з Костем Левицьким. Також у Львові, в Народній гостиниці, діяв створений у вересні Центральний Військовий Комітет на чолі з Іваном Рудницьким, який вів активну пропаганду серед військових. Причини і організація Польські військові та політичні кола, посилаючись на «державотворчу нездатність» західних українців та необхідність об'єднання Галичини у «стратегічну Польщу, яка охороняла б Європу від більшовиків», заручившись підтримкою США і Антанти, створили у Парижі Польський Національний Комітет. 28 жовтня у Кракові було утворено Польську Ліквідаційну Комісію, ціллю якої було проведення у Львові в ніч з 2 на 3 листопада збройного виступу з встановленням польської влади, про що було попереджено намісника Галичини й австрійський уряд. Приїзд Комісії до Львова був запланований на 1 листопада. Увечері 31 жовтня в Народному домі члени Національної Ради та Військового Комітету обговорити результати останніх переговорів Костя Левицького з намісником Гуйном про передачу влади українцям. Гуйн відмовився це зробити, посилаючись на відсутність вказівок з центру. Деякі учасники пропонували чекати маніфесту з Відня, проте представник Центрального Військового Комітету Дмитро Вітовський наполягав на збройному захопленні влади: Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки! Вітовський переконав членів Національної Ради вдатися до виступу. Начальник штабу Семен Горук розіслав кур'єрів до комісарів повітів з наказом у ніч на 1 листопада взяти владу на місцях. Командирові полку УСС Осипу Букшованому було наказано виїхати з бойовими частинами до Львова. Комісару Перемишля наказано зайняти місто і знищити міст через Сян, щоб не пропустити через річку «ні одного поляка». Основну збройну силу українців становили 15-ий тернопільський, 19-ий львівський, 41-ий чернівецький полки, 30-ий, 50-ий та 90-ий курені УСС, загальна чисельність яких 25 жовтня складала 2400 осіб. Однак, більшість частин не були бойовими, не вистачало офіцерів. Натомість, поляки розраховували зайняти Львів 2-3 листопада без зайвих зусиль. На нараді старшин в Народній гостиниці увечері 31 жовтня з'ясувалося, що в розпоряджені штабу повстання всього близько 1400 стрільців і 60 старшин. На засіданні, яке згодом перебралося до кам'яниці «Просвіти» на площі Ринок, а потім в Народний дім, 35 присутніх командирів отримали конкретні бойові завдання для захоплення найважливіших об'єктів Львові та роззброєння неукраїнських підрозділів. Повстання
Підрозділи УСС зайняли також Станіславів, Тарнопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Коломию, Снятин, Печеніжин, Борислав та інші. Вдень намісник Гуйн передав всю владу в Галичні своєму заступнику українцеві Децикевичу, посилаючись на маніфест цісаря від 16 жовтня 1918 року Українській Національній Раді. Надвечір Генерала Гуйна та чиновників австрійської адміністрації було відпроваджено потягом до Відня. Перед від'їздом генерал Гуйн сказав: Мені старому здається, що справа не піде так легко, як почалася. Ваші противники — це завзяті люди. 1 листопада у Львові була розповсюджена відозва Української Національної Ради до населення міста Львова: Волею українського народу утворилася на українських землях Австро-угорської монархії Українська Держава. Найвищою державною властю Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави. Дальші зарядження видадуть цивільні і військові органи Української Національної Ради. Взивається населення до супокою і послуху сим зарядженням. Під сею умовою безперечність публичного порядку, життя й маєтку, як також заосмотрення в поживу вповні запоручається. Наслідки
Так, уже 1 листопада у Львові польське населення міста розпочало підготовку до відсічі «українського замаху». Польський штаб розмістився у Будинку техніків (по сучасній вулиці Горбачевського) та Школі імені Сенкевича (сьогодні — вул. Залізняка, 21). Під вечір 1 листопада наприкінці вулиці Коперніка з'явилися перші збройні вузли польського опору. У пам'ять про Листопадовий чин в центрі Львова названо вулицю. Щороку, 1 листопада, у Львові відзначають День Листопадового чину. Джерела
Що подивитись у Львові: поради travel.tochka.netДля мене осінь - найкраща пора року для мандрівок. Прохолодне повітря, жовте листя, теплий шарф і рукавички, чашка гарячої запашної кави на ще не закритій терасі маленької львівської кав'ярні. А ще вузькі європейські вулички, різноманітні кафе і ресторани, затишні парки й імпозантні архітектурні будівлі, дивні музеї і такі ж дивні штукенції в них. І все це - осінній Львів. Наша редакція намагалася створити добірку найкращих пам'яток міста. Зізнаємось - це була надзвичайно складна справа, адже у Львові просто сила-силенна надзвичайних місць, які потрібно хоч раз у житті відвідати. Що подивитись у Львові - площа Ринок Зазвичай місцеві мешканці центральну площу міста називають музеєм просто неба. Розміри площі невеликі - 142 на 129 метрів. У центрі площі Ринок розташований магістрат - будівля міського управління, збудована ще в кінці XIV століття.
Навколо площі - збудовані у кінці XVІІІ - на початку ХІХ століття фонтани з фігурами грецьких богів: Нептуна, Адоніса, Амфітрити, Діани. Історична довідка: площа збудована в XIV столітті. Що розташоване навколо площі: Кам'яниця Бандінеллі, Кам'яниця Убальдіні, Чорна кам'яниця, Палац Корнякта, Палац Любомирських, Венеційська кам'яниця, Кам'яниця Шольц-Вольфовичів, Кам'яниця Массарівська. Де розташовано: центральна площа міста. Як дістатись: від залізничного вокзалу до площі Ринок можно доїхати трамваями №1, №9, №6 або на маршрутному таксі №66.
Що подивитись у Львові - Латинський кафедральний собор Собор єдиний у своєму роді серед соборів міста, який будувався більше ніж 100 років. Розміри собору: довжина - 67 метрів, ширина - 23 метри. У католицькому храмі можна побачити численні мистецькі твори: різьблені дерев'яні та мармурові вівтарі, ікони, скульптури, надгробки, чудові вітражі та орган 1839 року. На стінах Катедри зі східного боку висять ядра, які не дозволяють забути про найгрізнішу турецьку облогу Львова 1672 року. Найбільше ядро розповідає про це написом Ex obsidione turcica , що означає З турецької облоги, року Божого 1672, дня 28 вересня .
Історична довідка: будівництво розпочалось у 1360, а закінчилось у 1493 році. Де розташовано: площа Катедральна, 1 Що подивитись у Львові - музей сакральної барокової скульптури Пінзеля Йоган Георг Пінзель - один із найзнаніших і найталановитіших європейських скульпторів ХVIII століття. Музей, де зібрані його скульптури, розміщений у колишньому костелі кларисок (1607 рік). Окрім експозиції музею, безперечно, варті уваги і фрески XVII століття, що прикрашають костел.
Коли відкритий музей. щоденно, крім понеділка.
Вартість квитка :
Де розташовано: площа Митна, 2.
Що подивитись у Львові - Бернардинський монастир Бернардинський монастир - історико-архітектурна пам'ятка XV століття. Приміщення монастиря тепер належить Центральному державному історичному архіву. Висота костьолу - 22 метри, довжина 57,5 метра. Храм синтезує у собі італійські та німецько-нідерландські архітектурні стилі. До будівлі прибудовано 38-метрову вежу-дзвіницю з годинником (архітектор Андреас Бемер). Годинник встановили у 1753 році. Історична довідка: перша згадка про монастир датується 1460 роком. Де розташовано: площа Соборна, 3-А.
Що подивитись у Львові - Личаківський цвинтар Личаківський цвинтар - одне з найстаріших кладовищ Європи. Простих відвідувачів можуть вразити стародавні гробниці зі скульптурами найвідоміших архітектурних майстрів. На території кладовища поховані Іван Франко, член Руської Трійці Маркіян Шашкевич, співачка Соломія Крушельницька, співак та поет Володимир Івасюк та багато інших постатей української культури. Личаківському цвинтарю в 1990 році надано статус історико-культурного заповідника. Тут налічується понад 3000 кам'яних надгробків, більшість з яких є історико-культурними пам'ятками.
Історична довідка: цвинтар був відкритий ще у 1786 році, і з того часу там ховали політичну та культурну еліту міста. Коли відкритий: з 9:00 до 17:00 щодня. Ціна вхідного квитка. для дорослих - 10,00 гривень, для дітей - 5,00 гривень. Де розташовано: вул. Мечникова, 33.
Що подивитись у Львові - Гасова лямпа Обов'язково завітайте у львівський ресторан Гасова лямпа , який присвячений винайденню гасової лампи в 1853 році у Львові. У цьому закладі ви зможете не лише смачно попоїсти, а й познайомитися з різноманітними експонатами у вигляді гасових ламп. А їхня кількість вражає - аж 200 штук. Ресторан розташовується на трьох поверхах будинку та на літній терасі. Де розташовано. вулиця Вірменська, 20
Що подивитись у Львові - ресторан Криївка Тематичний ресторан Криївка - одне з найцікавіших місць міста. Заклад оздоблений у вигляді польової криївки УПА, розміщений у підвалі одного з будинків. Кухня - українська польова. Страви подають у військовому посуді. У Криївці майже всі страви в меню мають оригінальні назви. Наприклад, капуста, тушкована з квасолею, має назву Гудбай, асвабадітєлі , салат із маринованих грибів, цибулі, горошку та помідорів має назву Взяти Чорногору під будцем , а недороге місцеве галицьке пиво називається Зеник . Майте на увазі - на вході у вас запитають пароль. На Слава Україні потрібно відповідати Героям слава! . Коли відкритий. відкритий у вересні 2007 року. Де розташовано: площа Ринок, 14
Источники: http://www.mmf.lnu.edu.ua/index.php/pdk/item/488-v1027.html, http://travel.tochka.net/ua/7946-chto-posmotret-vo-lvove-sovety-traveltochkanet/#! | |
| Просмотров: 628 | |
Листопадовий чин (також Листопадова революція. Листопадовий переворот. Листопадовий зрив. Першолистопадове повстання ) — військовий переворот, організований в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців в Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (перейменованої згодом на Західноукраїнську народну республіку) на території, на яку вона претендувала. В результаті утворилася держава площею 70 тис. км², що викликало невдоволення Польщі, яка розв'язала українсько-польську війну 1918-19 років для захоплення Галичини.
В неділю, 20 жовтня, на площі Святого Юра відбувся великий мітинг львів'ян, на якому Костем Левицьким було оприлюднено «рішення Української Національної Ради про утворення Української Держави в межах Австро-Угорщини». Щоб недопустити польських провокацій Кость Левицький і Олександр Барвінський того ж дня зустрілися з намісником Галичини графом Карлом фон Гуйном, який запевнив їх, що влада взмозі «припинити всілякі демонстрації чи атаки». 23 жовтня Євген Петрушевич і Микола Василько у Відні мали зустріч з прем'єр-міністром Австро-Угорщини.
О четвертій годині ранку 1 листопада почалося повстання. Першими почали діяти загони поручика Цьокана. Він також повідомив у штаб, що австрійські, німецькі та угорські підрозділи дотримуються нейтралітету. Загін поручника Мартинця захопив ратушу, 75 стрільців хоружного Сендецького оволоділи намісництвом та арештували генерала Гуйна. Четар Григорій Трух зайняв комендатуру і арештував генерала Пфеффера, четар Огоновський зайняв і роззброїв міську поліцію, відразу було розташовано першу помічну службу сотника Я. Гинилевича. О 5-ій ранку було відключено міський телефон і міжнародну телеграфну лінію, захоплено радіо. До світанку зайнято всі вокзали. Вже на ранок у місті з'явилися українські патрулі з синьо-жовтими стрічками на шапках. На львівській ратуші було піднято синьо-жовтий прапор, виготовлений дружиною директора «Народної торгівлі» Марією Лазорко і встановлений 17-річним вістуном Степаном Паньківським. О 7-ій ранку Дмитро Вітовський рапортував Костю Левицькому про зайняття Львова без жодних людських втрат. Тоді ж Військовий Комітет було перейменовано на Українську Генеральну Команду.
Листопадовий чин спричинив утворення Української Держави площею 70 тис. км². 9 листопада було сформовано її уряд — Державний Секретаріат. 13 листопада Українська Держава отримала нову назву — Західноукраїнська народна республіка. Втім, це призвело до опору поляків і розгортання з перших днів існування ЗУНР польсько-української війни.
| Всего комментариев: 0 | |