| Главная » Статьи » Жизнь города |
12 липня 1914 року«…влаштував колосальний скандал у президії, вимагаючи якихось вигаданих виплат» Неділя для львівських часописів традиційно була не надто напруженим днем, хоча цього дня затишшя було радше передвісником бурі… «Для підготовки дезинфекторів. 13-го числа ц. м. розпочнеться курс підготовки дезинфекторів. Численні міста й установи нашого краю делегували своїх кандидатів на цей курс. Відкриття курсу відбудеться у понеділок, 13-го ц. м. о 10 год. ранку в лекційній залі міського промислового музею, а публічний іспит дезинфекторів – 20-го ц. м. о 11 год. ранку в корпусі Львівської політехніки. На чолі курсу стоїть міський санітарний лікар м. Львова, д-р Віктор Леґежинський» («Kurjer Lwowski», s. 3). «Значна крадіжка. До складу шкір Якуба Шперлінґа на вул. Костельній, 5 [тепер – вул. Гонти ] вчора вночі вламалися якісь злодії і вкрали значний запас шкіри для черевиків, вартістю 1400 кор.» («Gazeta Lwowska», s. 3). « Арештованє торговця живим товаром. Львівска поліция арештувала вчера рано жида Мошка Лява під замітом торговлі жвивм товаром. Поліцийні доходженя виказали, що Ляв вивіз зі Львова кілька дівчат, які продав в Буенос-Айрес. Ляв вів сю погану торговлю разом зі своєю жінкою вже від довших літ, а бразилійські власти заборонили єму навіть побут в Бразилії» («Руслан», с. 3). « Зникла служниця. Стефанія Доблер, яка працювала служницею у п. Василів, що мешкає на вул. Личаківській, 60, без причини покинула своє робоче місце і до сьогодні не повернулася» («Gazeta Poranna», s. 4). « Психічно хворий. Адольф Кірнер, залізничний контролер з Перемишля на пенсії, психічно хворий, приїхав сьогодні після полудня до залізничної дирекції і влаштував колосальний скандал у президії, вимагаючи якихось вигаданих виплат. Хворого мусила затримати поліція, яка доставила його до комісаріату ІІ дільниці» («Kurjer Lwowski», s. 3). « Отруєння грибами. В будинку на вул. Льва, 11 вчора ввечері після споживання грибів раптово захворіло подружжя Ян і Антоніна Орлютові. Сьогодні зранку їх знайшли в ліжку без свідомості. Черговий лікар викликаної служби Рятункового товариства, констатувавши у них отруєння грибами, розпорядився відвезти їх до загального шпиталю. Їхній стан є важким» («Gazeta Lwowska», s. 3). Переглянути у форматі .pdfУ Львові скандал навколо квартирної чергиЛьвів'янка Надія Назарко поскаржилася, що її чоловіка-афганця незаконно зняли з квартирної черги. Жінка обурюється діями міської влади, мовляв, зробили усе тишком-нишком. Під Львівською міською радою з великою папкою документів стоїть Надія Назарко. Як розповіла жінка, її чоловік став на квартирну чергу ще у 1987 році. Нещодавно сім'я дізналася, що їхнього прізвища у списках немає. Пані Надія не розуміє, з яких причин міські чиновники зняли їх з квартирної черги. – Нас навіть ніхто не попередив. Якщо зняли з черги, то нехай дають квартиру, – пояснила обурено Надія Назарко.
Жінка разом з чоловіком звернулася за поясненнями до міської ради. Там їм сказали знайти документи, які підтверджують, що їхній будинок не відповідає санітарно-технічним нормам. Зібравши все необхідне, родина рушила на прийом до мера Львова Андрія Садового. Він, за словами сім'ї Назарко, наказав поновити їх на квартирній черзі. – Далі міська рада створює якусь комісію, яка каже, щоб я звернулася до суду. Для чого тоді державні чиновники? Я маю усі необхідні документи. Та й голова Личаківської районної адміністрації говорив, що підстав не відновлювати на квартирну чергу немає, – зазначила Надія Назарко.
Жінка не знає, куди їй ще звертатися. Вона написала прохання до одного із львівських депутатів, аби той допоміг їй вирішити проблему. – Я буду надіятися, що депутат розбереться з тим, – додала Надія Назарко.
Як нам вдалося з'ясувати, сім'ю Назарко зняли з квартирної черги через купівлю будинку сусіда. Міська рада дозволила воїну-афганцю придбати її за державною ціною. Опісля цього, родину одразу викресли з черги. 10 клас 1 темаТема 1: Украї на в Першій світовій війні 1.Плани А нтанти і Троїстого союзу щодо України 2.Воєнні дії на території України у 1914р 3.Воєні дії на території України в 1915-1917рр 4.Головна укр. рада та Союз визволення України 5.Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців 6.Назрівання економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях під час ПСВ. 1.Плани А нтанти і Троїстого союзу щодо Украї ни Липень 1914р – початок Першої світової війни. 1 серпня 1914р – Німеччина оголосила війну Росії. Характер війни – загарбницька, несправедлива з боку всіх ворогуючих держав як Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія – 1882р), так і Антанти (Великої Британії, Франції, Росії – 1904-1907рр) Кожна зі сторін переслідувала свої цілі, намагаючись досягти їх за рахунок інших. 1.Загострення протиріч між провідними державами світу в економічній, військовій і політичній сферах внаслідок нерівномірності їхнього розвитку. 2.Прагнення провідних держав світу загарбати чужі території, встановити контроль над ринками збуту і джерелами сировини, домогтися світового панування. 3.Розвиток науково-технічного прогресу, який привів до модернізації систем озброєння. 4.Прагнення правлячих кіл провідних країн світу подолати внутрішньополітичні кризи, наростання революційного та національно визвольного рухів. Стратегічні плани воюючих держав щодо України Плани Німеччини: Розгромити Російську імперію та відторгнути від неї У-ну Приєднати У-ну разом із Прибалтикою, Польщею і Кавказом до складу майбутньої Великонімецької світової імперії Створити під своєю зверхністю Пангерманський союз, в якому У-на мала стати частиною німецького протекторату Перетворити У-ну в сировинну базу Великонімецької імперії. Плани Австро-Угорщини: Навічно зберегти своє панування у Східній Галичині, Північній Буковині, Закарпатті Захопити Волинь і Поділля Придушити національно-визвольний рух українців. Російський царизм мав намір за допомогою воєнної сили розширити територію Російської імперії до Карпатських гір, захопити під прикриттям ідеї «об’єднання всіх руських земель» Східну Галичину, Північну Буковину, Закарпаття Використати воєнний стан, щоби назавжди покінчити з національно-визвольним рухом українців. 2.Воєнні дії на території Украї ни у 1914р Відразу після початку ПСВ укр. землі перетворилися на театр воєнних дій між російською армією та військами австро-німецького блоку, або прифронтову зону. На цій території діяв російський Південно-Західний фронт, до якого в 1916р додався ще й Румунський. У серпні-вересні 1914р російські війська, відбивши наступ айстро-горських армій, спрямували свій удар на Галичину. Ця операція отримала назву Галицька битва, у результаті якої російська армія оволоділа Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшла до Карпатського перевалу. Російські війська вступили до Львова, Чернівців. Під час битви айстро-угорські війська втратили 400 тис осіб, із яких 100 тис потрапили в полон. Тільки завдяки терміновій допомозі з боку Німеччини і перекиданню військ з інших фронтів Австро-Угорщина уникла остаточного розгрому. Наступним успіхом російських військ стала облога фортеці Перемишль. яка капітулювала 22 березня 1915р. У результаті були взяті в полон ще 120 тис австрійців і захоплено 400 гармат. На завойованій території російська влада встановила режим, який за словами голови російської адміністрації Галичини генерал-губернатора графа Г. Бобринського ,мав запровадити «русские начала» в житті населення краю. Так, у Галичині закривалися укр. школи та інші навчальні заклади, культурні організації, запроваджувалися російська мова і російське законодавство. Почалося навернення греко-католиків у православ’я. майже всіх представників укр. еліти, що залишилися в краї, а також верхівку греко-католицької церкви на чолі з митрополитом А.Ш епти цьким було ввезено вглиб Росії. Відбулись єврейські погроми. Російська окупація тривала до весни #8212 літа 1915 р. Уже в лютому австрійські частини вступили до Чернівців, 22 червня #8212 до Львова, а до кінця червня захопили всю Галичину й Буковину, за винятком вузької смуги на схід від Тернополя. Крім Галичини, австро-німецькі війська під час наступу 1915 року окупували Західну Волинь,Холмщину, Берестейщину з містами Луцьк і Дубно. Наступ австро-німецької армії було зупинено на лінії Кам#8217 янець-Под ільський #8212 Терн о піль #8212 Кременець #8212 Дубно. Відступ російської армії супроводжувався новим погромом українства, депортацією населення. Поряд із цим, до відступаючих російських частин додалися біженці, які боялися репресій із боку Австро-Угорщини. Загалом до Росії було переміщено понад 100 тис українців. Депутат російської Державної Думи П. Мілюков назвав російську політику в Галичині #171 європейським скандалом#187 . Цей вислів було підхоплено всією європейською пресою. Навесні 1916 р. війська Південно-Західного фронту під командуванням О. Брусилова завдали несподіваного удару, який увійшов до історії як Брусиловський прорив. Російські війська розпочали наступ 22 травня 1916 р. і після нетривалої артпідготовки просунулися по всьому фронту вглиб на 80-120 км, знову оволоділи Чернівцями, Коломиєю, Бродами, Луцьком. Унаслідок Брусиловського прориву австро-угорські війська зазнали значних утрат: понад 1 млн осіб убитих і поранених, понад 400 тис військовополонених. Російські війська втратили близько 500 тис осіб. Після завершення цього наступу, лінія фронту залишалася майже незмінною цілий рік. Тим часом у березні 1917 року в Росії відбулася революція. Новий російський уряд, прагнучи зміцнити внутрішнє становище країни, улітку 1917 р. розпочав новий наступ, який завершився повним провалом і новими жертвами. Контрудар австро-німецьких військ примусив російські війська повністю залишити Галичину, відійти навіть далі, ніж у 1915 р. Ця лінія фронту проіснувала аж до укладення перемир#8217 я (грудень 1917) і Берестейського миру (січень 1918). 4. Головна укр. рада та Союз визволення Украї ни: Трагедія Українців в роки війни: 1. Бойові дії відбувалися на території України 2. Українці були змушені воювати один проти одного в складі різних армій 3. Розкол національно-визвольного руху. Частина політичних сил виступала за підтримку Росії у війні, інша #8212 за Австро-Угорщину. Міжпартійний блок соціал-демократичної, національно-демократичної та радикальної українських партій. Очолив ГУР Кость Левицький . 3 серпня 1914 р. Члени ГУР звернулися до населення з маніфестом, в якому йшлося, що #171 Росія є історичним ворогом України#187 , агітували стати на бік Австро-Угорщини. Вони закликали населення формувати українські військові підрозділи для допомоги австрійській армії. Травень 1915 ГУР перейменовану у Загальну українську раду (ЗУР). До неї приєдналися представники від Буковини та СВУ. 1915 р. Загальна українська рада звернулася з декларацією, в якій заявила про свою мету #8212 створити самостійну Українську державу з тих українських земель, які залишилися в Російській імперії, а з українських земель у складі Австро-Угорщини планувалося створити автономну область. 5 листопада 1916 р. Австро-угорський та німецький уряди проголосили про створення Польського королівства із земель, які раніше входили до складу Російської імперії, з наданням йому широких прав на Галичину. Стало зрозуміло, що плани Загальної української ради не буде втілено в життя. 1916 р. Загальна українська рада саморозпустилася. З #171 Маніфесту Головної Української Ради#187 «Ми не є прихильники війни, ми разом з цілим культурним світом уважаємо мир найціннішим добром людскости. Але бувають в історії держав і народів хвилі,коли війна являється неминуча. І коли не можемо війни відвернути, то мусимо старатися, щоб ті жертви, яких вона від нас вимагає, не пішли марно, щоби кров батьків принесла добро дітям. Війни хоче царь російський, самодержавний володарь імперії, яка є історичним ворогом України#8230 #8230 Побіда австро-угорської монархії буде нашою побідою. І чим більше буде пораженнє Росії, тим швидше виб#8217 є година визволення України. До бою #8212 за здійсненнє ідеалу, який в теперішню хвилю з#8217 єднує ціле українське громадянство! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України.» Заснований 4 серпня 1914 р. у Львові невеликою групою східноукраїнських емігрантів, які перед початком Першої світової війни проживали у Львові, разом із галицькими політичними лідерами. Проіснував до червня 1918. Організатори СВУ #8212 Андрій Жук, Володимир Дорошенко, Дмитро Донцов, Маркіян Меленевський (Басок), Олександр Скоропис-Йолтуховський, О. Бачинський, Микола Залізняк та інші. Голова СВУ #8212 Дмитро Донцов. Кінець серпня 1914 р. #8212 центом СВУ став Відень, оскільки російські війська зайняли Львів. Жовтень 1914. #8212 у Відні оприлюднено платформу СВУ (#171 Наша платформа#187 ), в якій проголошувалося: 1. Утворення самостійної Української держави. 2. Встановлення конституційної монархії. 3. Заснування демократичного устрою. 4. Надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей. 5. Забезпечення самостійності української церкви. 6. Сформування навколо СВУ коаліції непримиренних ворогів Російської імперії. Головну ставку СВУ робив на німецьку армію, вбачаючи в ній силу здатну подолати Російську імперію. Від Німеччини та Австро-Угорщини СВУ отримував матеріальну допомогу. #8212 Видали відозву #171 До українського народу в Росії#187 , в якій закликали українців зустрічати австро-угорські війська як визволителів. #8212 Члени СВУ проводили агітаційно-пропагандистську роботу в таборах військовополонених українців з російської армії в Німеччині та Австро-Угорщині. #8212 Домоглися від німецьких та австро-угорських властей організації окремих таборів для військовополонених українців. « Українські землі по обидва боки австро-російського кордону є не тільки одним з головних теренів сучасної європейської війни, а також одною з причин і предметом війни. Об#8217 єктивна історична конечність вимагає, аби між західною Європою і Москівшиною повстала самостійна українська держава. Національно-політичною платформою Союзу є державна самостійність України. Формою правління самостійної української держави має бути конституційна монархія, з демократичним внутрішнім устроєм політичним, однопалатною системою законодавства, горожанськими , язиковими і релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань , з самостійною українською церквою. » 1. Товариство Українських Поступовців (ТУП) ТУП рекомендувало українській інтелігенції дотримуватися у війні нейтралітету. а) Петлюра #8212 підтримував Росію у війні, а саме: Зі статті-відозви Симона Петлюри #171 Війна і українці#187 « #8230 Вороги Росії при переході кордону будуть, звичайно, намагатися прихилити українську людність на свій бік і різними політичними обіцянками та національними принадами посіяти неспокій серед неї. Українці не піддадуться провокаційним впливам і виконають свій обов#8217 язок громадан Росії в цей тяжкий час до кінця і не тільки на полі бою, в шеренгах війська, що бореться проти порушників світового миру і права, але й як громадяни обивателі, що повинні в міру своїх сил і спроможностей сприяти успішному виконанню російською армією виїмково відповідального завдання, що випало на її долю. #8230 Національна проблема, зокрема українська, вимагає свого невідкладного розв#8217 язання .» б) В. Винниченко: Засудив війну і виступив проти допомоги Російській імперії. 3. Карпатсько-руський визвольний комітет Створений 29 липня 1914 року в Києві з емігрантів, галицьких ватажків-москвофілів, які виступали за возз’єднання українських земель зі Східною Україною у складі Російської імперії. 1. Видав відозву до галицьких українців, закликаючи їх зустрічати царські війська хлібом-сіллю, як визволителів. 2. Поширював серед українців Галичини пропагандистсько-інформаційну літературу. Микола II привітав Карпатсько-руський визвольний комітет телеграмою. Відомий москвофіл Володимир Дудикевич мав навіть особисту розмову з царем у Петербурзі. Політика Росії та Австро-Угорщини на окупованих територіях 1. На окупованих землях Західної України створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом О. Бобринським. 2. Проводилася насильницька русифікація. 3. Обмежувалося вживання української мови. 4. Було закрито українські громадські установи, школи, гімназії, #171 Просвіти#187 . 5. Проводилися арешти неблагонадійних (за 4 місяці окупації Галичини проведено 1000 обшуків, 1200 арештів). 6. Проводилася масова депортація на Схід (із Галичини було вивезено 12 тисяч осіб, у тому числі 578 діячів українського руху, 34 греко-католицьких священиків). 7. Почалося переслідування греко-католиків, примушення їх переходити до православної віри. Було заарештовано і вивезено до Суздаля митрополита греко-католицької церкви А. Шептицького . Ставлення австро-угорських властей до українців Тільки-но розпочалася війна, як австро-угорські власті почали розправу над українцями за їхнє прагнення до возз#8217 єднання з тією частиною українського народу, що проживала під владою Російської імперії: #8212 тисячі українців було кинуто до в#8217 язниць #8212 українців запроторювали в концентраційні табори #8212 запідозрених у шпигунстві відправляли на шибеницю (у вересні 1914 р. в Мукачеві було повішено трьох чоловік #8212 священика, писаря, селянина) #8212 у Закарпатті власті проводили мадяризацію українців, перевівши всю шкільну освіту на угорську мову навчання. Григорій Бобринський #8212 рос. державний діяч. В 1914-1915 рр. під час російської окупації Галичини і Буковини очолював Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, проводячи антиукраїнську політику, яку П. Мілюкова розцінив як #171 європейський скандал#187 . Кость Левицький - (1859-1941) #8212 Глава першого уряду ЗУНР #8212 Державного секретаріату. Адвокат, публіцист. В 1907-1908 рр. #8212 посол до австрійського парламенту, польського сейму. В 1914 р. очолив ГУР у Львові, з 1915 р. #8212 Загальну Укр. Раду у Відні. В 1918 р. очолив уряд ЗУНР. Член УНДО. У 1939 р. після вступу рад. військ у Галичину арештований, 20 місяців перебував у в#8217 язниці, в 1941 р. #8212 голова Укр. Національної Ради. 5.Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців У серпні 1914р ГУР у Львові створив Бойову управу УСС, яка звернулася до австрійського уряду з проханням дозволити сформувати легіон Українських січових стрільців(УСС). Запис до УСС проводився на цілком добровільних засадах. Бажаючих вступити виявилося 28 тис. осіб. Основний контингент становили вихованці молодіжних воєнізованих українських організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт». Австрійський уряд зарахував до УСС лише 2,5 тис. осіб. Легіон очолив поручик М. Галущинський. Окремі підрозділи легіону були кинуті для захисту Верецького й Ужоцького перевалів (вересень 1914 р.). У грудні 1915 р. добровільний легіон УСС був переформований на регулярний полк УСС австрійської армії. УСС відзначилися у боях за гору Маківка (березень 1915р.) у звільненні Галичини від російської окупації. Але бій за гору Лисоня на Тернопільщині (вересень 1916 р.) став останнім для полку УСС. Залишки полку були переведені на Волинь, де стрільців зобов’язали допомагати австрійській окупаційній владі поповнювати австрійську армію рекрутами з місцевого населення. Січові стрільці відразу почали велику освітню роботу. Так, вони організували близько 100 початкових шкіл і працювали там учителями. Після переформування полку в лютому 1917 року січовики повернулися на фронт під м. Бережани. У березні-жовтні 1918 року полк УСС під командуванням сотника О. Микитки, згідно з умовами Берестейського миру 1918 року, у складі айстро-угорської армії здійснив похід на Наддніпрянську Україну (Жмеринка-Херсон-Олександрівськ). На поч. жовтня 1918 р. полк УСС було переведено на Буковину, у Чернівці. Після проголошення ЗУНР у листопаді 1918 р. полк було передислоковано до Львова, де він став ядром Української галицької армії (УГА) . Наприкінці грудня 1917 р. з колишніх полонених і вихідців із Галичини в Києві було створено Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. 6.Назрівання економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях під час ПСВ Після поразок російської армії в 1915 р. уряд змушений був допустити громадські організації до справи забезпечення армії продовольством і спорядженням, до опіки над госпіталями, над біженцями та населенням прифронтової зони. Виник ряд впливових організацій, зокрема Воєнно-промисловий комітет, Союз міст, Союз земств, які для виконання покладених на них завдань отримували державні субсидії. Влітку було дано дозвіл на утворення в Києві «Товариства допомоги населенн ю Півдня України, що постраждало від воєнних дій». Товариство поставило за мету опіку над біженцями та допомогу заарештованим і висланим в Росію галичанам та іншим жертвам російської окупації в Західній Україні. Тоді ж українські діячі стали співпрацювати з Комітетом Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міс т. Через деякий час комітет, очолений відомим діячем Товариства українських поступовців (ТУП) Ф. Штейнгелем, майже повністю опинився під контролем поступовців. Наслідки війни: Великі демографічні втрати Перша світова війна стала загальнонаціональною трагедією українського народу, адже українці за відсутності власної держави опинилися у двох конфронтуючих таборах і змушені були вести братовбивчу війну Занепад промисловості, сільського господарства, скорочення посівних площ, зубожіння населення Послаблення Російської та Австро-Угорської імперій, що стало могутнім каталізатором майбутніх революційних подій в Україні. Зростання національної свідомості, висунення ідеї створення незалежної Української держави. Перша світова війна звичайно вплинула на перебіг модернізаційних процесів в Україні. Вона підірвала існуючий європейський устрій, кардинально змінила геополітичну ситуацію. Падіння імперії, зміна балансу сил давали шанс поневоленим народам реалізувати право на власну державність, національне самовизначення. Війна стала каталізатором національнотворчих процесів, зростання масової національної свідомості. Вона створила передумови для Української національної революції, результатом якої стала поява першої за кілька століть незалежної держави. Поняття і терміни Світова війна - це збройний конфлікт, у який утягнуто кілька держав або їх коаліцій, за переділ уже поділеного світу, переділ колоній, сфер впливу і отримання прибутків, поневолення інших держав. Союз визволення України #8212 це політична організація. утворена емігрантами з Наддніпрянщини Д.Донцовим, Д.Дорошенком та ін. у серпні 1914 р. у Львові, яка ставила за мету створення самостійної соборної Української держави. Головна українська рада - міжпартійна організація на чолі з Левицьким, утворена представниками політичних партій Галичини УНДП, УРП. УСДП у серпні 1914р. у Львові, яка ставила за мету здобуття автономії України у складі Австро-Угорщини. Галицько –Буковинське генерал-губернаторс тво - тимчасова адміністративно-територіальна одиниця на чолі з графом Г.Бобринським, створена царським урядом на окупованих російськими військами західноукраїнських землях наприкінці 1914р. ПЕРСОНАЛІЇ Брусилов Олексій (1853-1926)- рос.військовий діяч. генерал. В 1916р.- командуючий Південно-Західним фронтом, війська якого прорвали айстро-німецький фронт(«Брусилівський прорив»). При Тимчасовому уряді – верховний головнокомандуючий. Згодом служив у Червоній Армії. Источники: http://city-adm.lviv.ua/lvivhistory/lviv-100-years-ago/278-12-lypnia-1914-roku, http://lv.20minut.ua/Podii/u-l-vovi-skandal-navkolo-kvartirnoyi-cherghi-10435835.html, http://aplik.ru/shkolniku/10-klas-1-tema/ | |
| Просмотров: 1930 | |
| Всего комментариев: 0 | |