Вірменський кафедральний собор#160 Львова

Історія

Вірменська діаспора, що з#8216 явилася на львівських землях мало не одночасно з утворенням самого міста на запрошення для служіння Данила Романовича Галицького (1201 -1264), вже через сторіччя була однією з найбільших і найбагатших у Львові, про що наочно свідчить той факт, що для поселення їй була виділена ділянка землі буквально в одному кварталі від центру #8211 Ринкової площі.

Звичайно одна з найбільших львівських діаспор не могла існувати без того, що об#8216 єднує і згуртовує людей однієї віри #8211 храму. Так з#8216 явилася на світ одна з домінант Старого міста, яка може посперечатися своєю старовиною із собором на Святоюрській горі. адже роком її заснування, як вважається, так само є 1363-ий від Різдва Хрестового, #8211 Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.

Його зодчим вважається майстер з нині німецької частини Сілезії Доре (Дорінг) (- 1384), хоча деякі фахівці, виходячи з архітектурних особливостей будови схожої з храмами в Ані, наполягають на руці вірменського майстра в спорудженні Успенського собору, який по завершенні став серцем єпархії вірмен всій Русі та Валахії.

Початок був покладений. Але як будь улюблене дітище, яке хочеться зробити ідеальним, кожне наступне покоління вірменської діаспори дарувало йому все нові і нові прикраси. Так першими великими з них стають бічні гапсиди (початок XV століття) і відрита аркада 1437-го року, що оперезала храм з трьох боків (через два століття її перебудували в ренесансному стилі).

Наступним же характерним елементом храмової архітектури, який прикрасив Вірменський собор у 1571 році під чуйним керівництвом італійця Петра Красовського, стає триярусна дзвіниця, яка надала йому зовнішності завершеність.

У рік здачі своїх релігійних інтересів православ#8216 я на догоду католицизму (1630) після планомірного тиску з боку цивільної та церковної влади Успенський собор вже уніатської Вірменської католицької церкви облаштовується подовженим нефом під пильним оком архітектора А. Келара, спорудженим біля древньої першооснови.

Час диктував свої умови #8211 Львів розростався рік від року. Раніше виділені під забудову вірменській громаді земельні наділи в самому серці міста виявилася не настільки вже й великими #8211 їх обступили інші квартали. Тому для збільшення внутрішніх площ храму в 1671 році було прийнято рішення про закладення арочних отворів колись відкритої аркади із зовнішнього боку будови, а так само спорудження воріт для зв#8216 язку Монастирського і Східного двориків.

Справжнім же лихом стає для вірменського кафедрального пожежа 1676 року у Львові, коли його, практично знищеного, довелося десятиліттями відновлювати з попелу, якого він відродився оновленим: внутрішні інтер#8216 єри змінили стиль на європейське бароко, а з зовнішнього #8211 прибудували ризницю і каплицю. На довершення ж до храмової будівлі були прибудовані монастир вірменських бенедиктинок, будинок архієпископа та вірменський банк, замкнувши периметр. Вінцем же завершення робіт у 1726 році стає зведення статуї святого Христофора #8211 захисника від раптової трагічної кончини.

Але і святий покровитель не захистив обитель від повторної трагедії, що трапилася практично через сторіччя після першої (у 1773-му), коли комплекс Вірменського собору настільки постраждав, що його відновлення, хоч і не таке тривале як попереднє (шість років), внесло значні корективи у зовнішній вигляд дзвіниці і деякі особливі відмінності у вигляд центральної будівлі храму.

Останній завершальний етап будівництва пов#8216 язаний з перебудовою будівлі вірменського архієпископа, який практично був заново відбудований у 1802 році, завершивши тим самим ансамбль комплексу львівського Успенського собору.

Але крапку в закінченому вигляді храму все ж судилося поставити архітекторові Ф. Мінченскому, який одночасно з початком першої серйозної реставрації 1908 року змінив зовнішній вигляд храмового фасаду, що виходить на Краківську вулицю, на псевдоготичний стиль. Реставрація ж принесла відродження головній вірменської твердині Львова #8211 знято нашарування штукатурки, з#8216 явилася купольна мозаїка, стіни прикрасив розпис, а на гапсидах з#8216 явилися напівколони.

Центральний вхід до Вірменського Успенського кафедрального собору Львова

Наступні ж відновлювальні роботи внесли останні риси в нинішній вигляд Вірменського Успенського собору, коли під шаром штукатурки в храмі були виявлені і розкриті фрески початку XVI віконних ніш (1925), відновлено дерев#8216 яну різьблену стелю (1925), а на дзвіниці побачили світ після багатьох років забуття фрагменти старої кладки (нижній ярус) і ренесансного обрамлення віконних прорізів (верхній ярус) (1957).

З приходом Радянської влади в Галицькі землі, храм в числі інших був скасований, ставши на довгі роки сховищем музейних артефактів. Сам комплекс, хоч і визнаний в післявоєнні роки в якості архітектурного об#8216 єкта державного значення, зайняв своє місце в нескінченній черзі очікуючих шансу на друге життя.

Лише з приходом нового тисячоліття собор став знову оплотом віри #8211 в 2000 році пройшло перше богослужіння, а в 2003-му він був освячений католікосом всіх вірмен Гарегіном II (1951 -) в якості головного храму Української єпархії Вірменської апостольської церкви.

Архітектура

Розташований в одному кварталі від площі Ринок #8211 центру Старого Львова #8211 комплекс Вірменського собору складається з трьох взаємопов#8216 язаних невеликих двориків, які формувалися в умовах обмеженого простору центру вірменського кварталу протягом шести століть (з XIV по XX сторіччя).

Перший Монастирський дворик розташований в північній частині і обмежений по периметру будівлею Успенського храму в південній частині і з півночі #8211 г-подібною будівлею Монастиря вірменських бенедектінок (1682) з італійською галереєю (нижній арочний ярус відкритого типу, нижній #8211 закритого), яка з#8216 єднує обидві будівлі. Внутрішній інтер#8216 єр його прикрашають два вапнякових барельєфи XVI століття.

Христофоровий (східний) дворик, замкннений між гапсидами Успенського собору та іншими будівлями комплексу (будівлею вірменського банку ( XVII ), архієпископського палацу (1802), дзвіницею XVI століття), з#8216 єднаний наскрізним арочним проходом з вулицею Лесі Укрїнки. Його окрасою служить пам#8216 ятна колона 1726 року.

Головні ворота Вірменського собору Успіння Пресвятої Богородиці у Львові

Південний (центральний), прихований від Вірменської вулиці кованими гратами стіни з арочними прорізами, дворик з#8216 єднаний по засобам барочних воріт зі Східним. Захисницею його служить скульптурне зображення Діви Марії з немовлям на руках над головним входом в обитель #8211 творіння XVII століття.

Домінантою всього комплексу, оточеною з трьох боків периметра двориками, є Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії 1363 року споруди. Нині, після численних модернізацій і перебудов, що сторіччями міняли його вигляд, храмова будівля являє собою тринефну чотиристовпну кам#8216 яну будівлю з трьома же напівкруглими гапсидами у східній частині із завершенням з дванадцятигранного барабану. У південній частині його споруджено відкриту арочну галерею, а в північній #8211 каплицю.

Внутрішнє оздоблення собору радує мозаїчним склепінням руки Юзефа Мехоффера (1869 #8211 1946) і настінними розписами Яна Генріха Розена (1891 #8211 1992) у старовірменському стилі, що з#8216 явилися після реставрації 1926 року.

Триярусна кам#8216 яна дзвіниця 1571 року квадратна в плані на двох нижніх ярусах і восьмигранна на верхньому, прикрашеному по кутах круглими баштами з витягнутими цибулинними главками, торцем виходить на Вірменську вулицю. Головними її відмінними рисами є кутова і коловіконна рустовка і цибулинне завершення на восьмигранному барабані витягнутого верхнього ярусу будівлі.

Кам#8216 яний з гірляндою по хвилястому карнизу будинок вірменського архієпископа являє собою г-образну в периметрі разноуровневу (із зовнішнього боку двох-, а з боку двору триповерхову) будівлю, поярусно членовану карнизами і прикрашену плоскими лопатками.

Пам#8216 ятки

Надгробний камінь біля Вірменського кафедрального собору Львова

Пам#8216 яткою Східного дворика служить колона коринфського ордера 1726 року створення, присвячена святому Христофору #8211 захиснику від раптової смерті і потрясінь, встановлена після пам#8216 ятного пожежі 1671 року. Надгробні камені з обителі скорботи, що раніше розташовувалася на території комплексу, зараз прикрашають кут його складені разом в якості артефактних свідків шістьсотлітньої історії вірменської діаспори Львова.

А ще тут, у Центральному дворику, розташовується дерев#8216 яна відкрита капличка #8220 Голгофа#8221 ( XVIII століття). Притулившись до стіни житлового будинку вона служить візуальним продовженням скульптури #8220 Спаситель з хрестом#8221 імовірно різця Г.Дикаса, яка своїми розмірами і місцем розташування притягує погляди в першу чергу.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл. м. Львів, вул. Вірменська, 7.

Вірменський собор у Львові

ОПИС СОБОРА ВІРМЕНСЬКИЙ СОБОР У ЛЬВОВІ

Вірменський собор - пам&apos ятка Львова, один з найстаріших історичних пам&apos яток міста. Побудований був 1363 року вірменським архітектором Дорінгом. Фінансували будівництво вірменські купці.

Спорудження хоч і невеликих розмірів, але зовні дуже вражає. Крім собору, поруч знаходиться палац архієпископа, вірменський банк, дзвіниця, монастир, дерев&apos яний вівтар з композицією Голгофа і колона з фігурою Святого Христофора.

Дуже часто собор реставрувався, оновлювався і добудовувався. У 1437 році була прибудована ренесансна аркада, через деякий час - вежа - дзвіниця.

Усередині будівля собору залишає незабутні враження. Вітражі, орнаменти на стінах, декоративна мозаїка - все це робить собор казково красивим.

Вражає фреска Поховання Святого Оділона , скульптурні групи Увірування Хоми і Св. Софія з дочками .

СОБОР ВІРМЕНСЬКИЙ СОБОР У ЛЬВОВІ НА КАРТІ

Вірменський спадок у Львові. Собор Успіння Богородиці

Вперше я потрапив до Вірменського собору з вулиці Краківської. Смішно вийшло – люди з вулиці заходили і виходили в якусь браму, як мені здалося, прямо в одному із будинків, а я стояв і чекав свою половинку на виході із кафе. «Звідки вони виходять?» - крутилося в голові. Ось так і пішов за людьми. І відкрив для себе ще одну грань Львова – вірменську. Чесно – був трохи шокований новою для себе культурою. До цього я знав про вірмен небагато: торгівці, що розбрелись по всьому світу, геноцид від турків, монастир Сурб-Хач, коньяк, гора і футбольна команда Арарат (в нагрузку Пюнік і Бананц), а ще Серж Танкян і System of a Down (Петросяна, Харатьяна і Джигарханяна можна не згадувати), і практично все.

Р озписи вірменського собору

Похмура таємничість вірменського собору Успіня Пресвятої Богородиці захоплює і дивує більшість відвідувачів. Ніби і християнський храм, а наче із якогось фентезі. Таке враження створюють в першу чергу яскраві кольори розписів, карти зоряного неба (химерний такий планетарій), східні барокові орнаментальні мотиви (хоча на сході бароко і не було). Розписи, на яких біблійні події представляються знову ж таки сюжетами із якихось «Хронік Амбера», вражаючі: уявіть собі похоронну процесію – шестеро монахів несе труну якогось праведника, всі дивляться кудись уперед (або під ноги), й лише один, темним поглядом пронизав тебе до самих… Або напівголий чоловік, в шкіряній пов’язці на стегнах (ймовірно Іван Предтеча), без голови… замість голови яскравим світлом палає зірка, а голову тримає чоловік з німбом, що стоїть поруч (голова теж з німбом). Це треба бачити.

Історія вірменської церкви у Львові почалася у 14 столітті, хоча у місті вірмени з’явилися у другій половині 13 століття. Їх запросив засновник Львова Данило Галицький. Спочатку вони мешкали біля підніжжя Замкової гори, але пізніше перебрались в околиці Низького замку. З’явився вірменський квартал та вулиця Ормянська (Вірменська польською). А у другій половині 14 століття (1363-1370 рр.) було збудовано храм Успіня Богородиці.

В ірменський собор колись (старовинна гравюра зверху) і нині

В улиця Вірменська

Вірмени відігравали значну роль у житті Львова. Це були майстерні ремісники та знані торгівці. Львів для них був дуже зручним містом, адже стояв на перетині двох цивілізацій та значної кількості торгових шляхів із Сходу на Захід (і навпаки). Тому вірменський квартал у Львові поступово зростав. Зростали і запити щодо богослужінь, тому Львів став єпархіальним центром вірменів Русі та Валахії (Румунії) ще у 14 столітті, а церква Успіня Богородиці стала кафедральним собором.

Першим архітектором вірменського собору був сілезький майстер Доре (або по-іншому Дорхі, Дорінг). За подальшу історію собор розбудовувався й поступово перетворився на архітектурний ансамбль. У 1437-му році навколо нього звели арочну галерею, в 1571-му поряд з’явилась струнка дзвіниця (архітектор П.Красовський), в 1630-му прибудували західну наву, в 1682-му з’явився монастир вірменських бенедиктинок. У 17 столітті до комплексу собору увійшов вірменський банк, у 18-му – палац архієпископів, пам’ятна колона з фігурою Христофора та дерев’яний вівтар із композицією «Голгофа» (у дворику). А ще поряд із собором був вірменський суд, вхід до якого лежав через орнаментований портал в арковому проході дзвіниці.

Собор є унікальним взірцем вірменської архітектури. Він змурований із каменю і має товщину стін 140 см. Купол собору тримається на пустотілих ребрах, що викладені із обмазаних глечиків (голосників). Весь комплекс собору дуже компактний і ховається серед щільної львівської забудови.

У 1908-1927 рр. відбувалася масштабна реставрація собору Успіня Богородиці. Керував нею архітектор Ф.Менчинський. Тоді було збудовано західну вхідну частину, стіни апсид храму декорували накладними арками та орнаментами (в дусі давньовірменських). Над навою зробили різьблену дерев’яну стелю, а в бані – мозаїку.

Радянський період став сумною сторінкою в історії собору. Його закрили. В 1947 році тут розмістили фондосховище Львівської картинної галереї, а у 1953 – фондосховище музею Леніна.

У 2000 році собор повернули вірменській релігійній громаді, а в січні 2001-го відновилися богослужіння. 25 червня 2001 року в соборі молився Римський Папа Іоан Павло ІІ, а у 2003 році храм освятив Католикос усіх вірмен Гарегін ІІ.

Текст та фото Романа Маленкова

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)

Источники: http://zabytki.in.ua/uk/691/virmenskii-kafedralnii-sobor-lvova, http://www.stejka.com/ukr/lvovskaja/lvov/cathedral/armjanskiy_sobor_vo_lvove/, http://ukrainaincognita.com/khramy/virmenskyi-spadok-u-lvovi-sobor-uspinnya-bogorodytsi