Вулиця Заводська

ID: 474

Опис

Вулиця Заводська, довжиною 450 м i обсаджена з непарного, північного боку деревами, розташована у Шевченківському районі і сполучає вул. Замарстинівську з Жовківською (раніше вул. Св. Мартина). На місці вулиці ще у ХVIII ст. була дорога серед садибних будинків зі садами та городами. Її перебіг чітко відображено на плані Львова 1766 р. Жана Ігнатія дю Дефі, він практично не відрізняється від нинішньої вул. Заводської. На початку ХІХ ст. вулиця стала називалася Панянською (Panieńska ) на честь сестер Василіянок, чий монастир Св. Катерини Олександрійської при церкві Введення у Храм Пресвятої Богородиці знаходився в цій околиці до 1783 року (церкву розібрали у 1809 р.), між нинішніми вулицями Замарстинівською та Гайдамацькою. У 1944 р. радянська влада перейменувала вулицю на Заводську, бо на ній містилося кілька промислових підприємств.

Архітектура

Перелік будівeль:

вул. Заводська, 1 (інша адреса: Замарстинівська, 50, у 1871 р. адреса: Замарстинівська, 34). Триповерхова наріжна кам'яниця збудована у 1890-х рр. у стилі історизму. Стіни першого поверху рустовані, другого й третього викладені нетинькованою охристою цеглою, на тлі якої виділяються оздоблені ліпниною обрамування вікон та карниз. Зрізаний наріжник будівлі прикрашають опуклі балкони з огородженням в необароковому стилі. У 1910 р. тут знаходився шинок Бернарда Ґуттмана ( Guttman ).

вул. Заводська, 2 (або вул. Гайдамацька, 18). Наріжна триповерхова типова чиншова кам'яниця збудована у 1890-х у стилі історизму. На зрізаному наріжнику, над вхідною брамою на другому поверсі – два балкони з металевим огородженням у стилі історизму. З боку вул. Панянської в будівлі розташовувалися одна з восьми львівських крамниць Переворської молочарні князя Андрія Любомирського та графа Станіслава Мицєльського ( Przeworska Mleczarnia Ks. Lubomirskiego i St. Hr. Mycielskiego ), а також шинок Ігнатія Ґельба ( Ignacy Gelb ).

вул. Заводська, 3 ( адреса до 1912 р. Панянська, 1а). Типова триповерхова чиншова кам'яниця споруджена у 1890-х рр. у стилі історизму. Фасад прикрашають три необарокові балкони з опуклим металевим огородженням. На подвір’ї у 1898 за проектом архітектора Анджея Ґоломба ( Andrzej Goląb ) збудували синагогу юдейської громади Зіхрон Йозеф ( Zichron Jozef ). Ця будівля мала молитовний зал, перекритий овальним куполом та двома ярусами галерей для жінок. Синагога була зруйнована у 1941 р. У подвір’ї, на стінах будинку, можна віднайти сліди єврейських написів та інших слідів божниці.

вул. Заводська, 4. Триповерхова чиншова кам'яниця 1890-х років, прилягає до ідентичного будинком № 6. Обидві будівлі споруджені у 1890-х рр. у стилі історизму за єдиним проектом. Їх спільний фасад складається з трьох неглибоких ризалітів (завширшки у два вікна), у яких стіни другого й третього поверхів викладені цеглою брунатного й охристого кольорів. Між ризалітами стіни отиньковані. У центральному ризаліті розміщені дві дерев’яні брами будинків з півциркульним завершенням. У 1929 р. тут розташовувалися: магазин тканин О. Мейзелеса ( Meiseles ) та фарбарня Лейба Роттера ( Leib Rotter ).

вул. Заводська, 5 (адреса до 1912 р. вул. Панянська, 1б). Триповерхова чиншова кам'яниця споруджена у 1910-х рр. у стилі сецесії з елементами неокласицизму. Над вхідною брамою височіють два сецесійні балкони, а завершує фасад, у його центрі, невеликий півкруглий фронтон.

вул. Заводська, 7. У правій частині парцелі за огорожею – двоповерховий будинок споруджений бл. 1890 р. у стилі історизму притулений до бічного муру будинку № 9. У лівій частині чільного фасаду виступає ризаліт з трикутним фронтоном у неороманському стилі. Будівля перебудована на початку ХХІ ст. для потреб банку. У 1929 р. тут розташовувалось виробництво кондитерських виробів Ігнатія Хромого ( Chromy ). У 1937 р. тут була фабрика мила і рослинних жирів Р. Редера ( Reder R .)

вул. Заводська, 9-11 (у 1871 р. Панянська, 3). Будинок, споруджений у 1911–1913 рр. у стилі пізньої сецесії. Фасад будівлі оздоблений декоративними рослинними сецесійними орнаментам. На подвір’я будинку № 9 провадить широка брама. У 1920-1930-х в прибудовах будівлі функціонувала фабрика хімічних виробів Колумбія ( Columbia ).

вул. Заводська, 10. В глибині садиби прибудований до муру сусідньої будівлі довгий одноповерховий будинок кінця ХІХ ст. У 1929 р. тут розташовувалася столярна майстерня Ф. Клінґсберґа ( Klingsberg )

вул. Заводська, 11 (до 1912 р. вул. Панянська, 3b). Частина триповерхової пізньосецесійної будівлі під № 9-11. Під № 11 збереглась металева сецесійна брама, а над нею квітковий букет-ліпнина. Ліворуч на третьому поверсі невеликий металевий балкон з мережною балюстрадою та вишуканими кронштейнами. Підлога у сінях вкрита, замість декоративної плитки, поверхнею зі шліфованих мармурових крих з характерним узором фірми Ц. Зуліані ( Zuliani ). Привертає увагу металева сецесійна балюстрада сходової клітки. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення від 1991 р (охоронний № 593/2).

вул. Заводська, 12. Двоповерхова чиншова кам'яниця 1890 –х рр.

вул. Заводська, 13 (до 1946 р. вул. Панянська, 11а, до 1871 р. Панянська, 5). Триповерхова чиншова кам'яниця, споруджена бл. 1910 р. у стилі пізньої сецесії й декорована ліпниною з рослинними орнаментами. У центрі фасаду виступає неглибокий ризаліт з балконом на третьому поверсі, завершений сецесійним аттиком. Збереглась металева сецесійна в'їзна брама.

вул. Заводська, 14. Двоповерхова чиншова кам'яниця в стилі історизму, збудована у 1890-х рр. відрізняється тим, що в ній замуровано браму, у якій влаштовано помешкання, а також вхід до шинку Басі Ґольдштайн ( Basia Goldstein ), що у 1902 і 1910 рр. містилася в будівлі. У 1929 р. тут була майстерня шевця Забавського ( Zabawski ) та виробництво паперових торбинок Герша Мюнцера ( Hersch Münzer ).

вул. Заводська, 15. Триповерхова чиншова кам'яниця споруджена у 1910-х рр. у стилі неоготики. Ліва сторона фасаду, оздоблена півколонами коринтського ордеру, завершена трикутним фронтоном з круглим вікном-розеткою. Балкони третього поверху, що мають у плані п’ятикутну форму, оздоблені металевими мережними ґратами. Збереглась оригінальна неоготична металева брама. У 1929 р. тут розташовувалася столярна майстерня Ґ. Баха ( Bach ).

вул. Заводська, 16. Типова двоповерхова чиншова кам'яниця у стилі історизму, збудована у 1890-х рр. У 1929 р. тут розташовувалася продовольча крамниця М. Ґімпель і А, Штаубера ( Gimpel M. Stauber A. )

вул. Заводська, 17. Триповерхова будівля 1910-х, фасад якої є дзеркальним відображенням будинку № 15, але відрізняється розташуванням і розмірами брами. У 1929 р. тут розташовувався магазин продовольчих товарів Давида Туха ( Tuch ).

вул. Заводська, 19 (у 1871 р. вул. Панянська, 7). Двоповерхова чиншова кам'яниця 1890-х рр. з типовим декором у стилі історизму. У центрі фасаду - довгий металевий балкон. В'їзна брама замурована.

Кол. вул. Заводська, 21 (у 1871: вул. Панянська, 9). Зараз (2009 р.) на цьому місці розташована трансформаторна підстанція та одна з в'їзних брам акціонерного товариства Світоч . У 1929 р. тут розташовувалась торгівля нафтою Леона Мермельштайна ( Mermelstein ).

вул. Заводська, 22. У 1929 р. тут розташовувалася продуктова крамниця П. Льовенкрона ( Löwenkron ).

вул. Заводська, 23 (у 1871 р. вул. Панянська, 11). Чотириповерховий будинок виробничого призначення споруджений у 1920-х рр. для фабрики цукрів і Газет ( Hazet ) на місці давнішої будівлі. Проект фабричного корпусу розробив у 1922 р. архітектор Ізраель Маркус Собель ( Izrael Markus Sobel ). Тепер будівля належить кондитерській фірмі Світоч .

вул. Заводська, 24 (у 1871 р. вул. Панянська, 4), конскрипційний № 201 ¾). Типова двоповерхова чиншова кам'яниця 1890-х. У 1929 р. тут розташовувалася торгівля тканинами та сировиною для їх виробництва родини Рінґлер ( Ringler ).

вул. Заводська, 25 (у 1871 р. вул. Панянська, 13). Типова триповерхова чиншова кам'яниця збудована у 1890-х рр. у стилі неоренесансу. Тепер належить кондитерській фірмі Світоч .

вул. Заводська, 26. Триповерхова сіра будівля споруджена на місці складу дерева в 1910-х рр. у стилі пізньої сецесії з елементами неокласицизму. Над центром фасаду знаходиться сецесійний фронтон. Під вікнами другого поверху встановлено типові рельєфи на античні теми. Підлога в сінях будинку вистелена декоративними плитками з темно-червоним геометричним візерунком на охристому тлі.

вул. Заводська, 26а. Зараз (2009 р.) з боку вулиці стоять три та двоповерхові адміністративні будинки 1970-х років. В глибині ділянки виробничі та підсобні будівлі. Зараз тут розташовані підрозділи і лабораторії Львівського центру стандартизації та метрології. У 1910 р. тут розташовувався склад будівельного дерева Сімхе Ґольдберґа ( Simche Goldberg ). У 1920–1930 рр. тут розташовувалися: фабрика лиж Бе-Бе ( Be-Be ). Фабрика меблів М. Баумвальда ( Baumwald ), а також фабрика ваг Ґастман П. і Син ( Gastman P. i Syn ), заснована у 1872 р.

Ділянка за колишньою адресою вул. Заводська (Панянська), 27 ( у 1871 р. Панянська, 15). Територія кондитерської фірми Світоч . Колись тут стояла будівля кінця ХІХ ст. У 1929 р. тут знаходилася приймальня лікаря Аделі Брюкенштайн ( Brückenstein ), фабрика мила Абрагама Брюкенштайна i мосяжна майстерня Ф. Брюкенштайна.

Вул. Заводська, 28. Сьогодні з боку вулиці – недіючий металевий павільйон, а за брамою - гаражі та виробничі і господарські споруди кількох невеликих підприємств (2009 p.). У 1910 р. тут розташовувався склад вугілля та дров Саломона Зуссманна ( Sussmann ), a у 1929 р. – механічна столярня Теми Баумвальда ( Baumwald ).

Ділянка за колишньою адресою вул. Заводська (Панянська), 29 (інша адреса вул. Бориславська, 1, у 1871 р. – вул. Панянська, 17). Сьогодні- територія кондитерської фірми Світоч . Колись тут стояв будинок ХІХ ст. від якої починалася вул. Вільчків ( Wilczków ). У 1929 р. тут розташовувалася приймальня лікаря Станіслава Мокжицького ( Mokrzycki ).

Вул. Заводська, 30. Двоповерхова чиншова кам'яниця споруджена у стилі історизму бл. 1890 р. й прикрашена на рівні другого поверху опуклим необароковим балконом, пілястрами та рясною ліпниною під вінцевим карнизом. Зараз у будинку та в прилеглих службових будівлях знаходиться міське комунальне підприємство Трап та інші підприємства.

Вул. Заводська, 31 (інша адреса вул. Бориславська, 2, у 1871 р. – вул. Панянська, 19). Зараз ділянки під №№ 31, 33, 35, 37 на вул. Заводській займає кутова адміністративно-виробнича будівля Львівського заводу радіоелектронної медичної апаратури (відомого під скороченою абревіатурою – РЕМА – 2009 p.). П’ятиповерховий наріжний будинок, споруджений наприкінці 1960-х на місці кількох будівель вирізняється заокругленим заскленим наріжником. У 1929 р. тут розташовувалися: фабрика свічок Ґусти Бляукштайн ( Blaukstein ), пекарня Францішка Польцера ( Polzer ).

Вул. Заводська, 33 (у 1871 р. – вул. Панянська, 21). На території, що зараз належить заводу РЕМА розташовувалася раніше фабрика руберойду. У 1910 р. тут функціонувала Львівська фабрика асфальту і покращених вогнестійких картонів для покриття дахів інж. Стефана Шеліґи Лишкєвича ( Stefan Szeligа Łyszkiewicz ). У 1937 р. це була фабрика руберойду Еміля Кузницького ( Emil Kuźnicki ).

Вул. Заводська, 37 (у 1871 – вул. Панянська, 25). У 1902 р. тут працювала теслярська майстерня Яна Ґриґлашевського ( Gryglaszewski ), a у 1910–1930-х рр. на ділянках №№ 35 і 37 при вул. Панянській функціонували фабрика масарських виробів і склад ковбас та вудженини ( Fabryka wyrobów masarskich i skład wędlin ), власником якої був Францішек Іхновський.

Вул. Заводська, 32. Двоповерховий чиншовий будинок в стилі історизму, зведений у 1890-х рр. У 1910 р. тут знаходилася торгівля косами Секуловича і Спілки ( Sekułowicz i Ska ).

Вул. Заводська, 34. Двоповерховий чиншовий будинок в стилі історизму, зведений у 1890-х рр. Збереглась тридільна сецесійна металева брама.

Вул. Заводська, 36. Двоповерховий будинок в стилі історизму, споруджений у 1890-х рр. де знаходився Дім вбогих ізраелітів фундації Германа Гешелеса ( Hescheles ). У 1929 р. тут була малярська майстерня Й. Акермана ( Ackerman ).

Вул. Заводська, 38. Двоповерховий чиншовий будинок в стилі історизму, зведений у 1890-х рр.

Вул. Заводська, 39 (у 1871 – вул. Панянська, 27). Двоповерховий чиншовий будинок в стилі історизму, зведений у 1890-х рр. Над брамою – металевий балкон.

Вул. Заводська, 40. Триповерховий чиншовий будинок в стилі історизму, зведений у 1890-х рр. В'їзна брама влаштована у лівій частині фасаду, над нею – два балкони. У 1929 р. тут розташовувалася продовольча крамниця Якова Вайнера ( Weiner ).

Вул. Заводська, 41. Типовий двоповерховий будинок в стилі історизму, збудований у 1890-х рр.

Вул. Заводська, 42. За муром, в глибині ділянки - двоповерхова будівля 1920-х рр.

Вул. Заводська, 43 ( у 1871 – вул. Панянська, 29). Триповерхова чиншова кам'яниця споруджена у 1910-х рр. Тут розташовувалась Читальня кола ім. Ю. Словацького Товариства народної школи.

Вул. Заводська, 44 (інша адреса вул. Жовківська, 17а). Двоповерхова наріжна чиншова кам'яниця 1890-х рр.

Вул. Заводська, 45 ( інша адреса вул. Жовківська, 21). Триповерхова наріжна чиншова кам'яниця споруджена у 1910-х рр. Над стесаним наріжником з двома балконами височіє невеликий, сильно знищений часом і погодою аттик. З обох боків наріжника, під вікнами третього поверху – два барельєфи з путті. За металевою брамою з пізньосецесійними прикрасами у сінях збереглись дерев’яні двері. Підлога у сінях вкрита декоративною плиткою з рослинним орнаментом. У 1929 р. тут розташовувалися бляхарська майстерня М. Залевінського ( Zalewinski ), продовольча крамниця Берла Наґальберґа ( Berl Nagalberg ) та склад паперових торбинок А. Ліндера ( Linder ).

Джерела

1. Архітектура Львова. Час і стилі ХІІІ-ХІХ ст. / Упорядник і науковий редактор Ю. Бірюльов – Львів, 2008. – C. 554-555

2. Бойко О. Синагоги Львова. – Львів, 2008. – С. 161-162

3. Мартинюк А. Тарас Я. Перший детальний план міста Львова // Народознавчі зошити. – Львів, 2000. – № 2. – С. 366.

4. Мельник Б. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ–ХХ століття. – Львів: Світ, 2001. – С. 9, 22.

5. Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. – Львів: Центр Європи, 2008. – 384 с

6. Barański F. Przewodnik po Lwowie. – Lwów, 1904.

7. Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.

8. Księga adresowa Polski (wraz z W. M. Gdańskiem) dla handlu, przemysłu, rzemiosł i rolnictwa. – Warszawa, 1930.

9. Plan Król. stol. miasta Lwowa // Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie krajowej. – Lwów, 1894.

10. Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916. – 256 s.

Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa. – Lwów, 1872.

11. Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.

Автор запису – Ігор Мельник

Источники: http://www.lvivcenter.org/uk/lia/objects/?ci_objectid=474