У Львові Свобода вшанувала Євгена Коновальця

14 червня 2009

У неділю, 14 червня, Франківська районна організація Львівської міської організації ВО Свобода взяла участь у святковому дійстві на честь вшанування пам'яті Національного Героя України, командира корпусу Січових Стрільців, Коменданта Української Військової організації, Голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, іменем якого названа вулиця у Франківському районі м. Львова.

Свято розпочалося урочистою ходою представників громадських організацій, політичних партій та рухів, мешканців району по вулиці Євгена Коновальця.

Після цього відбувся концерт концерт за участю заслуженого артиста України Мар'яна Шуневича, хору Повстанець , дитячих колективів художньої самодіяльності ЦДТ Веселка .

Свято вулиці Євгена Коновальця у Львові відзначають з 1993 року. У 1991 році вулицю було названо іменем Коновальця, раніше вона носила ім'я Фрідріха Енгельса.

Прес-служба Львівської міської організації ВО Свобода

В середу 15 червня року в рамках відзначення 120 річниці з дня народження полковника Євгена Коновальця у місті Миколаїв Львівської області у приміщенні районної бібліотеки проходив вечір-пам яті, присвячений видатному діячу українського визвольного руху. На заході були присутні працівники усіх бібліотек району. Доповідачами виступали активісти Громадського руху Зарваницька ініціатива Богдан Вдовин та Роман Козак.

Під час заходу історики розповіли про життєвий шлях та діяльність командира Корпусу Січових Стрільців, полковника армії УНР, команданта УВО та голови Проводу український націоналістів. Увазі глядачів була представлена мультимедійна презентація на тему Євген Коновалець та його доба , завдяки якій вони мали змогу оглянути унікальні світлини полковника та його родини, познайомитися з маловідомими загалу документами.

Вшанування пам яті полковника Коновальця відбулося у напрочуд толерантній та дружній атмосфері.

14 червня у Полтаві вшановуватимуть пам'ять Євгена Коновальця

14 червня о 17 годині у Полтаві відбудеться марш приурочений до 123 річниці від дня народження провідника ОУН Євгена Коновальця.

Місце збору – перехід Злато місто , що поблизу магазину Магія світла .

Колона активістів вирушить від переходу по вулиці Жовтневій до пам'ятника загиблим українським козакам, де відбудеться урочисте віче.

Організаторами заходу є ряд патріотичних та молодіжних організацій, вшанування провідника ОУН відбудеться за підтримки народного депутата Юрія Бублика.

Інформаційну підтримку надає Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації.

Історична довідка: Євген Коновалець (14 червня 1891, Зашків, Жовківський район, Львівська область — 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, голова Проводу українських націоналістів (з 1927), перший голова ОУН.

Народився у вчительській родині.

У 1901–1909 рр. навчався в Академічній гімназії у Львові.

З 1909 р. вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету. Із студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність, брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові.

У 1912 р. став секретарем львівської філії «Просвіти», тісно співпрацював з друкованим органом організації — місячником «Письмо з Просвіти», був членом «Академічної громади».

Із 1913 р. як один з лідерів українського студентського руху обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії.

На початку Першої світової війни Коновалець був мобілізований до австрійської армії В червні 1915 р. під час боїв на Маківці потрапив у російський полон, перебував у таборі для військовополонених.

Після Лютневої революції 1917 р. в Росії Євген Коновалець разом з галицькими старшинами з табору в Дубовці (неподалік Царицина) розгорнув широку організаційну і пропагандистську роботу серед полонених-українців.

У жовтні-листопаді 1917 р.р. Коновалець сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української На¬родної Республіки.

В січні 1918 р. Євгена Коновальця було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У період діяльності Української Центральної Ради Січові Стрільці на чолі з Коновальцем фактично виконували функції національної гвардії, забезпечуючи роботу уряду в найскладніші часи української державності.

В листопаді 1918 Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади П.Скоропадського і в Мотовилівському бою 1918 розбили гетьманські частини.

Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканської армії. В 1918–1919 командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ.

У листопаді 1919 р. Євген Коновалець потрапив у польський табір для полонених у Луцьку. Навесні 1920 р. звільнившись з ув'язнення, перебрався в Чехо-Словаччину. Намагався у порозумінні з Симоном Петлюрою організувати з інтернованих бійців УГА, що знаходились в Чехословаччині, і українських полонених з таборів у Італії військове формування (ця ідея було малоздісненна, тому що більшість галичан хотіли повернутись додому) та робив спроби організувати збройне підпілля на окупованих українських землях.

Поразка національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. та чотиристороння окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. В цих обставинах в липні 1920 здійснює заходи щодо створення принципово нової організації, яка б в умовах підпілля могла ефективно боротися проти окупаційних режимів. У серпні 1920 р. за безпосередньою участю Коновальця було створено Українську Військову Організацію.

20 липня 1921 Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО. Був активним противником Другого Зимового походу Армії УНР, розуміючи його безперспективність.

Із грудня 1922 року Коновалець мусив жити в еміграції у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії.

У листопаді 1927 за ініціативою Коновальця на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. 28 січня — 3 лютого 1929 на першому Конгресі українських націоналістів у Відні було створено Організацію українських націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця.

Наприкінці 1920-x — на початку 1930-х рр. Євген Коновалець, організаційно зміцнивши УВО і ОУН, установив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії та організував українські політично-інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції. Здійснив ряд заходів, внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій у Франції, Бельгії, Канаді, Маньчжурії. За його безпосередньою участю в Америці були засновані Громади Українських Стрільців, що поклали початок Організації Державного Відродження України в США і Українському Національному Об'єднанню в Канаді. З метою підготовки до майбутньої збройної боротьби за незалежність України за дорученням Коновальця було сформовано військовий штаб та укомплектовано школи з підготовки старшинських кадрів для української армії в Польщі, Чехо-Словаччині, Австрії.

Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.

23 травня 1938 Євген Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов (пізніше — керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ). Він зумів увійти в довіру до Коновальця, який вірив в існування в СРСР міцного підпілля. Це «нелегальне угрупування» й «представляв», за придуманою НКВД легендою Судоплатов під псевдонімом «Павлусь Валюх». Про хід операції інформували особисто Сталіна.

23 травня 1938 Павло Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.

Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.

У кількох містах України є вулиця Коновальця. Зокрема у Києві, Білій Церкві, Львові, Івано-Франківську, Дрогобичі, Стрию, Тернополі, Луцьку та Рівному.

Під час Євромайдану на честь Євгена Коновальця була названа Перша Київська сотня імені Євгена Коновальця Самооборони Майдану.

У ЛЬВОВІ СТВОРЕНО ГРОМАДСЬКИЙ КОМІТЕТ З ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ПОЛКОВНИКА ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ

20 березня р. у приміщенні Центру національного відродження імені Степана Бандери у Львові відбулося засідання Круглого столу з питань вшанування пам яті полковника Євгена Коновальця, творця ОУН. У роботі Круглого столу (і це символічно) брали участь представники двох відламів ОУН, які уже давно тісно співпрацюють на Львівщині, а також представники МОУН(д), Пласту, ЛОО КУН, громади с.Зашкова.

У травні цього року минає 75 років від дня трагічної загибелі засновника і першого Голови ОУН від рук кремлівського агента П.Судоплатова у Роттердамі. Тож головною темою Круглого столу була широка програма заходів, пов язаних з іменем полковника-героя, яку представила ЛО ОУН. Учасники обговорили також питання утримання могили Є.Коновальця у Роттердамі, можливості його перепоховання в осяжному майбутньому в Україні, створення Українського національного Пантеону.

Учасники засідання визначили першочергові заходи в цьому напрямку і створили Громадський організаційний комітет вшанування пам яті Євгена Коновальця. Головою Громадського комітету одностайно обрано др. Олега Гринюка, провідника Львівської обласної ОУН, заступниками: Миколу Пшевлоцького (ЦНВ ім.С.Бандери), Ярослава Середницького (МОУН(д)), секретарем - Ігоря Данилиху (ЛОО КУН). До складу громадського комітету ввійшли О.Криськів, Р.Брезіцький, Т.Гентош, В.Петрик, Б.Корпан. Учасники висловили також побажання щодо подальшого поглиблення і розширення співпраці двох гілок колись єдиної ОУН.

3 квітня відбулось Друге засідання Громадського комітету, на якому одностайним рішенням до його складу кооптовано Петра Франка (від Всеукраїнської організації політв язнів і репресованих), Василя Шпіцера та Андрія Беня. Учасники наради обговорили подальші заходи та Комунікат МОУН(д), участь пердставників Комітету в проведенні Дня Героїв на Львівщині 23-26 травня.

Інформація ЛО ОУН

14 червня львів#8217 яни вшановують пам#8217 ять полковника Євгена Коновальця

Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2010-06-14 16:15:55

14 червня у Львові відбудеться святкове дійство на честь вшанування пам#8217 яті голови проводу ОУН Євгена Коновальця, іменем якого названа вулиця.

Про це повідомили у Львівській міській раді.

Свято розпочнеться урочистою ходою представників громадських організацій, політичних партій та рухів, учнів навчальних закладів та мешканців району о 14.00 від початку вул. Євгена Коновальця (сквер біля вул.Японської).

Продовження свята біля готелю #8220 Турист#8221 (вул.Євгена Коновальця, 103), де буде урочистий концерт.

Нагадаємо, 12–14 червня цього року молодіжні громадські організації Львівської області проводять Молодіжний фестиваль #8220 Зашків – 2010#8221 .

Захід проходить в межах святкування Дня молоді та приурочений до 119-ої річниці від дня народження полковника Євгена Коновальця.

Фестиваль має на меті виховання української молоді в дусі національних традицій, духовності та патріотизму, формування свідомої громадянської позиції, створення умов для самореалізації молоді, заохочує до налагодження дружніх відносин між молодіжними лідерами з усіх областей України, повідомили організатори.

Фестиваль проходитиме у формі наметового містечка на березі мальовничого озера в селі Зашків Жовківського району Львівської області.

Довідка. Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року.

Полковник Армії УНР, голова Проводу Українських Націоналістів (з 1927 року). З грудня 1922 року жив в еміграції у Чехословаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії.

Коновалець загинув 23 травня 1938 року у Роттердамі (Голландія) в результаті теракту, організованого НКВД. Вбивство виконав співробітник НКВД Павло Судоплатов.

Похований Коновалець на кладовищі Кросвейк у Роттердамі.

При використанні матеріалів обов'язкове посилання на Коломия ВЕБ Портал

Источники: http://www.lviv.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/010887/, http://zarvanytsya.org.ua/page/newsitem/vshanuvannya-pam-yati-polkovnika-konovalcya, http://rkr.in.ua/3907-14-chervnya-u-poltav-vshanovuvatimut-pamyat-yevgena-konovalcya.html, http://banderivets.org.ua/u-lvovi-stvoreno-gromadskyj-komitet-z-vshanuvannya-pam-yati-polkovnyka-yevgena-konovaltsya.html?page=18, http://kolomyya.org/se/sites/ko/28742/